Кожен п’ятий українець готовий прийняти ризиковану роботу, яка може завершитись работоргівлею

Кожен п’ятий українець готовий прийняти ризиковану пропозицію працевлаштування, що може закінчитися його експлуатацією. 

Про це повідомила Центр інформації про права людини Міжнародна організація з міграції (МОМ). 

За останніми оцінками, здійсненими на замовлення Агентства ООН із питань міграції, від сучасного рабства з 1991 року постраждали близько 230 тисяч українців. Тільки представництво МОМ допомогло повернутися до життя, вільного від експлуатації понад 13 400 постраждалим від торгівлі людьми. Ці дані стосуються періоду із 2000 року.  

Залежно від індивідуальних потреб у МОМ допомагають юридичними консультаціями, представництвом у суді, медичною та психологічною допомогою, забезпеченням притулку, професійною підготовкою та невеликими грантами для підтримки тих постраждалих, які прагнуть започаткувати власний бізнес. 

60% постраждалих, яким МОМ надала допомогу, — чоловіки. 65% мають принаймні технічну освіту, 70% походять із міст та містечок. Наймолодша постраждала особа, яка отримала допомогу МОМ, була у віці трьох років, а найстарша – 83-х.

Лише 2016 року реінтеграційну допомогу МОМ отримала 1 151 чоловіків, жінок та дітей. Вони постраждали від примусової праці та експлуатації в 21 країні, включно з Україною.

Понад 90% постраждалих зазнали трудової експлуатації, понад 80% постраждали на території сусідніх держав, головним чином Російської Федерації та Польщі. 

Аби підвищити обізнаність українців та запобігти сучасному рабству, МОМ розробила сторінку Національної безкоштовної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів – www.527.org.ua.  

Сайт допомагає більше дізнатись про безпечну міграцію. Ним зручно користуватися на різноманітних пристроях і у нього є кнопка швидкого набору гарячої лінії. Зручна форма зворотного зв’язку дозволяє отримати онлайн-консультацію тим, хто перебуває за кордоном чи з інших причин не може зателефонувати на гарячу лінію.

Раніше експертка ОБСЄ розповіла, як в Україні торгують органами. Керівниця програми ОБСЄ “Людська безпека” Тетяна Руденко вважає, що в Україні бракує наказів для співпраці між міністерствами з чітким алгоритмом дій для службовців у протидії торгівлі людьми.

У липні минулого року результати моніторингу виконання Плану дій Нацстратегії з прав людини показали, що Мінсоцполітики недостатньо реабілітує жертв торгівлі людьми.

За даними GfK Ukraine, серед українських дітей 13–17 років, що належать до вразливих груп, 40% готові погодитись хоча б на одну пропозицію, що може призвести до втягування в торгівлю людьми.

Раніше повідомлялось, що у Чернігівській області 21 людина (7 жінок і 14 чоловіків) постраждала від торгівлі людьми у 2016 році.