Координаційний штаб надав рекомендації щодо спілкування для звільнених з полону, їхніх родичів і представників ЗМІ

Робоча група Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими надала рекомендації щодо спілкування для звільнених з полону, їхніх родичів, зниклих безвісти за особливих обставин і журналістів.

Вони оприлюднені у телеграм-каналі штабу.

Джерело: censor.net

У рекомендаціях йдеться про те, що не варто повідомляти ЗМІ персональні дані та іншу інформацію про захисників України. Наприклад, полонений сказав, що він парамедик чи водій, а його звільнений побратим в інтерв’ю подає іншу інформацію.

Також не варто прагнути надмірної медійності полонених, які не були широко відомими до потрапляння в полон. Це може ускладнити процес їхнього повернення.

Як потрібно діяти у випадку з полоненими

• Звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН з прав людини), урядів держав з вимогами виконання Росією Женевських конвенцій.
• Звертатися до Міжнародного комітету Червоного Хреста, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень.
• Підтримувати регулярний контакт з Координаційним штабом.
• Повідомляти нову інформацію про полонених в Національне інформаційне бюро та додавати до матеріалів кримінального провадження (через слідчого).
• У випадках, коли хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти (форми, чат-боти тощо) з неофіційних ресурсів дізнаватися будь-які дані про військовослужбовців (номер частини, місце розташування, персональні дані тощо) або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін тощо, негайно повідомляти Координаційний штаб та правоохоронні органи.

Звільненим з полону захисникам та захисницям та їхнім рідним варто уникати:

• Повідомлень на кшталт “він швидко відновиться і повернеться на фронт”. Це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів.
• Розкриття у ЗМІ персональних даних та інформації про побратимів та посестер, які ще перебувають у полоні.
• Надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Через детальну публічно поширену інформацію можуть постраждати побратими, які ще залишаються в полоні ворога. Також ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених з полону.
• Поширення фото- чи відеоматеріалів, на яких зображені побратими та посестри, які ще не звільнені. З них ворог може отримати додаткову інформацію про те, чим займався полонений чи полонена.

Як потрібно інформувати про звільнених полонених:

• У розмовах зі ЗМІ наголошувати на необхідності дотримання Росією норм Женевських конвенцій.
• Підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні, над їхнім звільненням Україна працює постійно.
• Допомагати родичам полонених напряму подавати дані до Національного інформбюро.
• Усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні. Зокрема, й в російському “правовому” полі: може бути змінена класифікація дій оборонців.

Раніше рекомендації медійникам щодо висвітлення тем, пов’язаних з українськими військовополоненими, надала Комісія з журналістської етики. Консультативну допомогу в їхній підготовці надала військова психологиня, тренерка з виживання та опору у ворожому середовищі, старший лейтенант ЗСУ Олена Сек.