Конституційний Суд задовольнив скаргу Омбудсмана на положення КПК щодо запобіжних заходів
Конституційний Суд України 23 листопада за скаргою Омбудсмана визнав неконституційним положення третьої частини статті 315 Кримінального процесуального кодексу України, що стосується обрання запобіжного заходу для обвинуваченого.
Про це повідомляє прес-служба Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
“Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим”, — йдеться у ч. 3 ст. 315 КПК.
Омбудсман оскаржив трете речення цієї частини, яке передбачає, що обрані під час досудового розслідування заходи забезпечення кримінального провадження вважається продовженими, якщо сторони кримінального провадження не подали клопотань про їхню зміну чи скасування.
В офісі Омбудсмана назвали рішення КС від 23 листопада знаковим для розвитку правової системи України.
По-перше, через те, що КСУ врахував практику Європейського суду щодо обґрунтованості рішень судів про тримання під вартою за ст. 5 Конвенції з прав людини для мотивації свого рішення.
“Це означає, що положення Конституції України, які кореспондують положенням Конвенції з прав людини, містять вимоги за рівнем не нижчим, ніж ті, що передбачаються Конвенцією та розтлумачуються в практиці Європейським судом з прав людини. Відповідно, судові рішення, які суперечать правовим позиціям Європейського суду з прав людини, з великим ступенем ймовірності суперечать й вимогам Конституції України. Це важливо враховувати в аспекті використання інституту конституційної скарги при захисту своїх прав”, — йдеться в повідомленні прес-служби.
По-друге, зазначають в офісі Омбудсмана, КСУ вказав, що суд, який продовжує або обирає запобіжний захід за відсутності вмотивованого подання прокурора, не є безстороннім судом, оскільки фактично виконує функцію прокурора.
Секретаріат Уповноваженого з прав людини наголошує, що право людини на свободу є одним із найцінніших прав в демократичному суспільстві. Недотримання законодавчих положень при обмеженні свободи людини є однозначним порушенням вказаного права (“Галь проти України”). Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин (“Хайредінов проти України”).
В тих справах, коли обставини, які б могли виправдати тримання особи під вартою, можливо й існували, але не були згадані в судовому рішенні, констатується порушення права на свободу (“Биков проти Росії”).
