Конституційний Суд скасував вимогу отримання дозволів на релігійні зібрання часів СРСР

Дата: 13 Вересня 2016
A+ A- Підписатися

Конституційний Суд України визнав неконституційним положення щодо завчасного сповіщення про проведення публічних богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”.

Про це Центру інформації з прав людини повідомили в прес-службі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Згідно з повідомленням, відповідне рішення КСУ оприлюднив сьогодні об 11:00. Суд розглядав згадане питання за поданням Уповноваженого з прав людини.

Так, 26 жовтня 2015 року омбудсмен Валерія Лутковська звернулась до КСУ з поданням щодо визнання положень частини 5 статті 21 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” такими, що не відповідають положенням статті 39 Конституції України.

У поданні Уповноваженого стверджувалось, що до будь-якого публічного богослужіння, релігійного обряду, церемонії або процесії, які за своїм характером є мирними зібраннями, має застосовуватись стаття 39 Конституції України. Це означає, що такі заходи мають проводитись за умови завчасного повідомлення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, а обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися виключно судом.

Натомість стаття 21 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” передбачає дозвільний характер, що очевидно суперечить положенням статті 39 Конституції України.

Як повідомляє Інститут релігійної свободи, рішення суду від 8 вересня сьогодні оголосив голова Конституційного Суду України Юрій Баулін у присутності представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, Інституту релігійної свободи, інших представників громадськості та журналістів.

“У демократичній правовій державі не може бути встановлений різний порядок проведення мирних зібрань залежно від їх організаторів та учасників, мети і місця, форми тощо. А саме: в одних випадках вимагається отримати дозвіл, а в інших – завчасно сповістити про намір провести таке зібрання”, – наголошується у рішенні КС.

Проаналізувавши норми Конституції та законів України, Європейської Конвенції з прав людини, висновки наукових установ та громадських організацій, позицію органів влади, Конституційний Суд дійшов висновку про невідповідність Конституції України положень частини 5 статті 21 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації” та Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року № 9306 “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”.

Зазначені законодавчі норми визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскарженим.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter