Комітет ООН визнав Росію винною в дискримінації кримських татар в окупованому Криму
Комітет ООН з расової дискримінації ухвалив рішення, яким визнав порушення Росією Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, а саме дискримінацію щодо кримських татар в аспектах рівності перед судами, в аспекті затримань, щодо свободи вираження поглядів і мирних зібрань.
Про це повідомив адвокат Сергій Заєць.
Дискримінація кримських татар РФ. Джерело: “Кримська солідарність”“Сьогодні Україна продовжує завдавати успішних ударів по ворогу на полі бою. Ми з колегами з European Human Rights Advocacy Centre (EHRAC) продовжуємо формувати позицію для юридичної оцінки дій Росії. Практика показує, що інколи ініціативи громадянського суспільства можуть бути успішнішими за державні”, — написав юрист.
З важливого в цій справі, що Росія намагалася апелювати до висновків Міжнародного суду ООН у міждержавній справі, де МЗС не вдалося довести свої вимоги, наголосив Заєць.
“На щастя, нам вдалося подолати цю перешкоду”, — сказав він.
Згідно з рішенням Комітету ООН, ухваленим за трьома спільними скаргами (№85/2023, №86/2023 та №87/2023), РФ порушила права трьох кримськотатарських юристів і правозахисників в окупованому Криму.
Автори скарг — кримські татари, громадяни України, які з початку окупації півострова захищають представників свого народу у кримінальних та адміністративних справах, порушених окупантами й колаборантами.
У межах розгляду скарг Комітет ООН визнав, що адміністративне переслідування цих правозахисників у 2021-2022 роках було дискримінаційним за етнічною ознакою. Так, у жовтні 2021 року адвокати звернулися до окупаційних відділень поліції та судів Симферополя, щоб надати юридичну допомогу затриманим кримським татарам. Однак їх самих затримали та оштрафували або відправили під адміністративний арешт за статтями Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації за “порушення процедури проведення масових заходів” та “непокору поліції”. Дію кодексу РФ незаконно поширює на окуповані території.
В Комітеті ООН зазначив, що затримання та переслідування були частиною систематичної практики тиску на кримськотатарських юристів і правозахисників. Водночас тут зафіксували, що російські суди в Криму відмовилися розглядати аргументи про дискримінацію за етнічною ознакою.
В ООН визнали, що ці заходи непропорційно застосовувалися до кримських татар, які захищають свій народ або беруть участь у мирних акціях на їхню підтримку.
Щодо двох адвокатів додатково визнано порушення права на свободу мирних зібрань.
Комітет ООН вимагає від РФ:
- виплатити компенсацію за матеріальні та моральні збитки;
- переглянути та скасувати залишкові адміністративні покарання;
- припинити переслідування кримськотатарських юристів і правозахисників;
- вживати заходів для запобігання дискримінації за етнічною ознакою в судовій системі Криму.
Нагадаємо, що 16 січня 2017 року український уряд подав позов до Міжнародного суду ООН проти Російської Федерації. Україна звинувачувала РФ у порушенні зобов’язань за двома міжнародними договорами: Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму (МКБФТ) і Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (МКЛРД).
6—18 червня 2023 року відбулися публічні слухання по суті справи, під час яких сторони узагальнено виклали свої позиції.
За Конвенцією ООН щодо подолання усіх форм расової дискримінації Україна висунула звинувачення за дев’ятьма пунктами. Суд визнав звинувачення за одним — визнав діяльність РФ на ТОТ Криму дискримінацією щодо українців. Також суд частково підтримав звинувачення — дії російських правоохоронних органів щодо кримських татар могли порушувати права цієї етнічної групи.
Водночас суд відхилив низку звинувачень, визнавши, що незалежні міжнародні спостерігачі та український уряд не мають доступу до тимчасово окупованого Криму, тому Україна не змогла надати додаткових доказів і посилається на звіти міжнародних організацій. Виходячи зі звітів, суд зробив висновок, що причиною переслідування кримських татар та українців може бути політична мотивація, а не етнічна приналежність, тому це не порушує Конвенцію.
У суді уточнили, що тут не розглядають заборони на прояви кримсько-татарської та української етнічностей (Меджлісу, ЗМІ) — це заборони в контексті прав людини в цілому, що виходять за межі Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Також цей суд не розглядає встановлення російського політичного режиму на тимчасово окупованій території України.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що ЄСПЛ розпочав офіційну комунікацію у двох справах української громадянської журналістки та кримської політбранки Ірини Данилович проти РФ.
28 квітня 2026 року суд передав заяви на комунікацію — етап, коли ЄСПЛ уже попередньо оцінив скарги та надіслав запити державі-відповідачу щодо можливих порушень Європейської конвенції з прав людини.
Перша справа (№6579/23) стосується незаконного позбавлення волі журналістки після її затримання у квітні 2022 року в Сімферополі. Друга (№4065/25) — оскаржує її внесення до російського реєстру так званих іноземних агентів.
