Комісія з журналістської етики засудила публікацію в медіа відео розстрілу військовополоненого без купюр
Медіа, які поширили відеозапис без купюр і без приховування обличчя українського військовополоненого, розстріляного росіянами на камеру, грубо порушили Кодекс етики українського журналіста.
Відповідну заяву оприлюднила Комісія з журналістської етики.
“Велика група українських медіа, в тому числі зі значним охопленням, оприлюднили відеозапис імовірного розстрілу російськими військовими українського військовополоненого. Перед пострілом чоловік сказав: “Слава Україні!” – йдеться в заяві.
У КЖЕ нагадали, що вперше відеозапис з’явився в соцмережах, а згодом його поширили медіа, включно з телевізійними каналами та онлайн-медіа. Випадок шокував українців та викликав значний суспільний резонанс, чимало користувачів у соціальних мережах зазначали, що перегляд відео завдав їм фізичних і моральних страждань, наголосили в комісії.
Експерти процитували в заяві пункт 3 Кодексу етики українського журналіста: “Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи”.
У цьому випадку суспільний інтерес становить імовірний факт скоєння російськими військовими воєнного злочину. Водночас медіа мають поважати почуття близьких загиблого, які не повинні дізнаватися про смерть рідної людини з новин. Не маючи інформації про те, чи знає родина про смерть бійця, журналісти могли використати лише відео з прихованим обличчям, на якому неможливо було б упізнати конкретну людину, пояснили в КЖЕ.
Водночас експерти наголосили на тому, що той факт, що повний відеозапис з’явився раніше в соцмережах, не знімає з редакцій відповідальності перевіряти аутентичність відео та дотримуватися інших професійних стандартів, наприклад попереджувати аудиторію про сцену насильства, обмежувати аудиторію перегляду відео 18+ та ін.
Ще одним грубим порушенням журналістської етики стало оприлюднення версій імовірного прізвища військовополоненого до моменту офіційного підтвердження цієї інформації. Станом на 9 березня такого підтвердження ще не було.
“В гонитві за сенсацією журналісти завдали травми кільком родинам зниклих безвісти українських військових”, – йдеться в заяві.
Багато журналістів і редакцій обмежилися розміщенням відео і не зробили спроби дослідити обставини, встановити джерело тощо, тобто не виконали журналістської роботи. Це видається експлуатацією болючої для українців теми заради збільшення переглядів, а не заради встановлення правди й сприяння правосуддю, заявили експерти.
КЖЕ вважає, що грубе втручання в приватну сферу життя і детальне зображення насильства, такого як у випадку з відеофрагментом імовірного розстрілу полоненого, є надмірними та не можуть бути виправдані суспільним інтересом.
Комісія засудила сенсаційний метод роботи журналістів і редакцій та закликала колег поважати приватну інформацію, що стосується військовополонених, відповідально ставитися до висвітлення чутливих тем, які можуть вразити суспільство.
Нагадаємо, що відео, на якому російські окупанти розстріляли беззбройного українського військового, поширили в соцмережах 6 березня 2023 року. На ньому чоловік у формі ЗСУ дивиться в бік, де розташована камера. Голос за кадром каже: “Знімай його”, маючи на увазі шеврон військового, на що полонений відповідає: “Слава Україні!” Після цих слів чоловіка розстріляли.
У соцмережах відео оприлюднили без приховування обличчя військовополоненого. Також відео без купюр оприлюднили багато ЗМІ.
12 березня СБУ повідомила, що українським військовим, якого розстріляли росіяни, був снайпер 163 батальйону 119 окремої бригади ТрО Чернігівської області Олександр Мацієвський.
Президент Володимир Зеленський надав йому звання Героя України.