Комісарка Ради Європи з прав людини опублікувала меморандум про наслідки війни в Україні

8 липня Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович опублікувала меморандум, присвячений наслідкам війни в Україні для прав людини. У ньому вона розглядає деякі гуманітарні та правозахисні наслідки війни та висвітлює проблеми, які потребують термінових дій. 

Про це повідомляє портал Ради Європи. 

Фото: Рада Європи

На початку меморандуму окреслюються деякі порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, виявлені комісаркою під час її роботи зі встановлення фактів та моніторингу, зокрема під час її візиту до районів Київської області, які були одними з найбільш постраждалих від війни.

Потім увага зосереджується на найвразливіших групах осіб і на необхідності встановлення відповідальності за грубі порушення прав людини та міжнародні злочини.

Комісарка зіткнулася з доказами порушень права на життя, скоєних російськими військами, порушень права власності, зокрема масового руйнування цивільної інфраструктури, випадків тортур і жорстокого поводження, гендерно зумовленого насильства та сексуального насильства, пов’язаного з війною, тощо.

Крім цього, більшість порушень права на життя, як зазначається в меморандумі, були спричинені використанням російськими військами широкоударної вибухової зброї, касетних боєприпасів або некерованих реактивних снарядів у густонаселених районах.

Виявлені приклади певних типів порушень міжнародного гуманітарного права, зокрема напади широкого або систематичного характеру, вказують на можливу кваліфікацію багатьох таких порушень як військових злочинів або злочинів проти людяності. 

Російські війська також брали участь у позасудових убивствах, націлюючись або навмання стріляючи по цивільних. Деякі з жертв, ймовірно, зазнали тортур або жорстокого поводження перед стратою. 

Також повідомлялося про численні напади на журналістів і працівників ЗМІ, які висвітлювали війну в Україні, багато вбитих і поранених. Докази свідчать про те, що деякі з убитих або поранених, можливо, були навмисними цілями російських військ.

“Умисні напади на журналістів заборонені міжнародним гуманітарним правом. Вони також заважають журналістам виконувати їхню роботу та підривають право людей на інформацію. Держави-учасниці повинні надавати більшу підтримку журналістам, які висвітлюють війну, щоб підвищити їхню безпеку та переслідувати винних у злочинах проти них”, – підкреслила комісарка.

Наостанок вона наголосила на необхідності відновлення справедливості й на тому, що як Російська Федерація, так і Україна зобов’язані розслідувати та переслідувати винних у грубих порушеннях прав людини та серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права. 

Нагадаємо, що розслідувати воєнні злочини, скоєні російськими окупантами в Україні, допомагатимуть близько пів сотні експертів Консультативної місії Європейського Союзу. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну місія дещо змінила свій мандат, зайнявшись, зокрема розслідуванням воєнних злочинів та міжнародних злочинів, для цього іноземні експерти співпрацюють з місцевими правоохоронними органами.