Звільнені цивільні заручники не мають підлягати мобілізації – організація “Цивільні в полоні”

Дата: 03 Липня 2024
A+ A- Підписатися

Громадська організація “Цивільні в полоні” звернулась до народних депутатів України з пропозицією внести зміни до законодавства щодо захисту прав цивільних заручників та безвісти зниклих осіб. Сім’ї цивільних просять дати відстрочку родинам безвісти зниклих та право вибору звільненим з російської неволі не йти до війська.  

Про це виданню ZMINA розповіла співзасновниця ГО “Цивільні в полоні” Катерина Дячук.

Фото: ZMINA

За її словами, цивільні, яких звільнили з російських катівень, не мають підлягати мобілізації. Також чоловіки з родин безвісти зниклих цивільних повинні отримати відстрочку.  

“Парламентарі мають внести усі ці зміни до законодавства. Варто не забувати, що після повернення наших рідних додому з російської неволі не всі мають здоров’я, щоб йти до армії. Багато хто повертається скаліченим, з купою хвороб і потребує довготривалого відновлення. Чим довше українці знаходяться у російських в’язницях, тим тривалішою буде їхня реабілітація”, – додала вона.

Як зазначила активістка, для людей, яких росіяни незаконно позбавили волі, психологічно важко роками не мати права вибору та жити під постійним примусом.

“Ми маємо берегти людей після полону та надати їм найкращі умови для відновлення. Саме тому я публічно звертаюся до депутатів якнайшвидше зустрітися з нами у Верховній Раді. Не ігноруйте нас, а майте сміливість подивитися нам у вічі”, – вважає Дячук.

На думку Дячук, депутати мають внести правки до таких документів.

1. Закон України №9342 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану”. Зокрема, щоб цивільна особа, яка була позбавлена особистої свободи внаслідок російської агресії проти України, не підлягала мобілізації на період воєнного стану та у мирний час. Тобто, щоб звільнені з полону цивільні могли б бути призвані на військову службу лише за їхньою згодою.  

2. Закон України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”. До документа необхідно внести зміни щодо соціального та правового захисту цивільних осіб з іноземним громадянством, які були позбавлені особистої свободи внаслідок збройної військової агресії РФ проти України. Те ж саме стосується безвісти зниклих.

3. Постанова Кабміну № 1281 “Порядок призначення та виплати допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членам їхніх сімей”. До документа потрібно внести зміни про збільшення суми щорічних виплат за рік перебування у полоні, а також компенсувати різницю тим, хто вже отримав виплати.

Активістка наголошує на тому, що більшість бранців Кремля втрачають роботу, а після повернення їм складно поновитися на роботі. Крім того, роботодавці не гарантують виплату заробітної плати людині за час, коли вона перебувала у неволі чи вважалася безвісти зниклою.

Розмір суми щорічних виплат був затверджений ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і він досі не переглядався. Попри щорічне зростання мінімальної заробітної плати”, – наголошує Дячук.

Що ж стосується іноземних бранців, то вони теж потрапили в російську неволю через підтримку України. Ці громадяни проживали в Україні, сплачували податки та допомагали українцям. Зараз їхні сім’ї, які мають українське громадянство і продовжують проживати в Україні, не можуть добитися того, щоб наша держава визнала їх постраждалими від російської агресії.

Вони, так само як і інші цивільні заручники, є громадянами України. Після звільнення з полону вони мають мати право на соціальне забезпечення та реабілітацію, а їхні сім’ї – на щорічну допомогу від держави“, – додає вона.


Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, – напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами. 

Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для  документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні й притягнення винних до відповідальності.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter