Кличко каже, що не може заборонити УПЦ МП користуватись ділянками у столиці

Наприкінці квітня петиція з закликом скасувати право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані релігійні споруди УПЦ МП у Києві, набрала необхідні для розгляду 6 тисяч голосів. 18 травня мер Києва відповів на петицію, заявивши, що ухвалення Верховною Радою законопроєкту про заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований в Росії, стане додатковою підставою для розірвання договорів оренди на землю з УПЦ ПМ. 

Відповідь міститься на сайті Київської міської ради.

Фото: “Суспільне Тернопіль”

Так, у відповіді наголошується, що розташування на земельних ділянках будівель чи споруд, що перебувають у власності релігійних організацій, які легалізовані в Україні, є підставою для набуття ними прав на землю та створює необхідність плати за неї. Тоді як припинення діяльності релігійних організацій, які розташовані на земельній ділянці, є однією з підстав припинення права користування цими ділянками. 

Тобто унеможливлення діяльності в Україні релігійних організацій, центр управління яких розташований за межами України, зокрема в державі, яка здійснює збройну агресію проти України, стане додатковою, визначеною законом підставою для припинення відповідних договорів.

Після прийняття Верховною Радою України такого законопроєкту орендодавці земель комунальної власності територіальної громади міста Києва вживатимуть заходів щодо розірвання договорів оренди з УПЦ МП на підставі нової норми законодавства.

Однак, як зазначають у мерії, наразі відповідні акти законодавства не ухвалила ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів, тому вжиття таких заходів має відбуватися відповідно до чинних норм законодавства України, а саме Земельного кодексу, Закону “Про оренду землі”.

Насамкінець Клично додав, що Київська міська рада та її органи вживають системних заходів у частині припинення договорів, виконання яких супроводжується порушеннями норм законодавства. Тож заходи щодо реалізації порушених в електронній петиції питань вживатимуться в межах чинного законодавства України, а додаткові – після ухвалення Верховною Радою України відповідних законодавчих актів.

Раніше ZMINA писала, що у квітні українські медіа з посиланням на рішення обласних адміністрацій писали, що на Волині та Рівненщині заборонили діяльність УПЦ МП. Однак, згідно з українським законодавством, це не входить до повноважень обласних адміністрацій. Крім того, у деяких випадках йшлося не безпосередньо про заборону діяльності, а про заборону користування храмами та розірвання договорів оренди державного і комунального майна.

Так, припинення діяльності релігійної організації, відповідно до статті 16 Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, відбувається виключно в судовому порядку. Отже, ні місцева, ні центральна державна влада не мають повноважень закрити церкву чи заборонити Московський патріархат в Україні.

Відповідно до тієї ж статті, діяльність релігійної організації може бути припинена у зв’язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або ліквідацією. У разі припинення діяльності релігійної громади за цих підстав дія договору безоплатного користування культовими та іншими будівлями, стороною якого була зазначена громада, також припиняється.

Нагадаємо, що у грудні президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. 

Згідно з цим рішенням, у двомісячний строк до парламенту мали внести законопроєкт щодо унеможливлення діяльності афілійованих із центрами впливу в Російській Федерації релігійних організацій.