Кількість фактів насильства з боку правоохоронців зменшується – правозахисник

За даними дослідників, минулого року відносно працівників міліції порушили 1338 справ. З них засуджено – 3: одного – за завдання тілесних ушкоджень, і двох – за перевищення влади.

Більше тридцяти тисяч правоохоронців за цей період притягнули до дисциплінарної відповідальності.

Про це повідомляє Радіо свобода з посиланням на результати моніторингу незаконного насильства міліції за 2004-2015 роки від Харківського інституту соціальних досліджень.

Також фахівці Харківського інституту соціальних досліджень наводять кількість людей, що особисто стали жертвами незаконного насильства з боку працівників міліції протягом 2014 року. Аналізуючи період 2004–2009 років, вони виявили 105 таких випадків; у 2010 році – 34 випадки; у 2011 році – 78.

У 2015 році, йдеться у дослідженні, кількість виявлених фактів незаконного насильства з боку міліції становила 37.

Число фактів насильства з боку правоохоронців зменшується, говорить експерт інституту Андрій Черноусов. На його переконання, на це є кілька причини: зокрема, новий Кримінально-процесуальний кодекс, який зменшив значення зізнання обвинуваченого в суді, створення інституту слідчого-судді, розвиток безоплатної правової допомоги. Важливу роль сьогодні відіграють і постмайданні побоювання правоохоронців, вважає Черноусов.

“Все починалося, ми всі пам’ятаємо, з Врадіївки. І досі ми бачимо згарища окремих львівських райвідділів, які ще повністю не відновлені, – каже він. – І це для багатьох є стримуючим фактором”.

Актуальність питання щодо тортур у міліції не знижується, тому що існуюча система МВС пристосовується до законодавчих змін, зауважує, однак, представник Уповноваженого з прав людини Верховної Ради з питань реалізації національного превентивного механізму проти катувань Юрій Бєлоусов.

“Зараз система надання безоплатної правової допомоги працює чудово. Єдине, що центр надання такої допомоги потрібно проінформувати про затримання. І тут міліція якраз і використовує це: або просто не інформує, або інформує не негайно, як цього вимагає закон, а через п’ять, шість, дев’ять, дванадцять годин після затримання. І це підриває захист людини”, – говорить він.

За словами представника омбудсмена, щодо затриманої особи у райвідділах сьогодні ведеться двадцять різних журналів, і в принципі, зібрати інформацію докупи, що з нею відбувалось: коли її погодували, коли їй викликали адвоката, коли їй викликали лікаря, які слідчі дії з нею проводили – зараз дуже складно. Таким чином, нині повторюються випадки, які були під час Майдану – коли затриманому не надавалась медична допомога по кілька годин, додає Бєлоусов.

“Ми (офіс уповноваженого – ред.) ще у квітні 2014-го подавали пропозиції до Міністерства внутрішніх справ щодо заведення файлу на кожну затриману особу негайно після її доправлення у райвідділок, однак цього донині не впровадили”, – каже він.

Сьогодні скарги щодо катувань розглядає прокуратура, але планується, що надалі цим займатиметься Національне бюро розслідувань, яке має бути незалежним від МВС та СБУ. Про це Радіо Свобода розповів секретар парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, а раніше – радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Відповідний законопроект пройшов вже два читання у Верховній Раді. За словами Геращенка, після ймовірного ухвалення закону потрібно буде щонайменше півроку, аби обрати голову бюро, ще більше часу – аби новостворений орган міг реально запрацювати.