Кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика відправили до колонії на 14 років

Верховний суд Білорусі засудив колишнього кандидата в президенти країни й банкіра Віктора Бабарика до 14 років позбавлення волі в колонії посиленого режиму. 

Про це повідомили в телеграм-каналі Бабарика. 

Колишнього голову Білгазпромбанку силовики затримали 18 червня минулого року. Відбулося це за місяць до президентських виборів, на яких чоловік висувався як кандидат. Його звинуватили в корупції та ухиленні від сплати податків. Разом з Бабариком затримали і його сина Едуарда, якого також звинуватили в економічних злочинах. Обидва не визнали своєї провини. 

За версією обвинувачення, Бабарико “створив стійку групу з-поміж посадових осіб банку” і керував нею “для тривалого, невизначеного за тривалістю скоєння злочину”, а злочинна діяльність групи полягала в “систематичному отриманні хабарів”.

На засідання суду 6 липня підтримати Бабарика прийшли десятки людей. Як повідомили в правозахисному центрі “Весна”, люди вишикувалися в довгу чергу, щоб потрапити всередину, а тих, хто не потрапив до зали, міліціонери просили розійтися. Згодом до суду під’їхали автозаки із силовиками в балаклавах, а після засідання затримали щонайменше двох осіб.

Фото: vesma.today

Окрім позбавлення волі суд призначив Бабарику штраф у розмірі 145 тисяч білоруських рублів. 

Вироки отримали й інші фігуранти так званої справи Білгазпромбанку:

• Сергія Шабана засудили до шести років позбавлення волі;
• Дмитра Кузьмича – до шести з половиною років позбавлення волі;
• Олександра Ільясюка, Сергія Добролета, Кирила Бадея – до п’яти з половиною років позбавлення волі;
• Віктора Кобяка – до трьох років позбавлення волі;
• Олексія Задойка  – до п’яти років “домашньої хімії” і .

Бабарико був єдиним у справі, хто не визнав провини. Правозахисники оголосили Бабарика політв’язнем.

Через те що справу Бабарика одразу розглядав Верховний суд Білорусі, він не може подати апеляцію на це рішення. 

Нагадаємо, що із серпня минулого року, відколи в Білорусі не вщухає політична криза, тисячі громадян країни отримали штрафи та адміністративні арешти за участь у мітингах. Сотні людей визнали політичними в’язнями, а, за даними ООН, щонайменше шестеро учасників протестних акцій зникли безвісти.