Емір-Усеїн Куку зник із СІЗО в Ростові-на-Дону

Фігурант ялтинської “справи Хізб ут-Тахрір” Емір-Усеїн Куку зник із СІЗО в Ростові-на-Дону.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив адвокат Олександр Попков з посиланням на захисника Куку Сергія Локтєва.

“Адвокату Локтєву, який приїхав у СІЗО, відмовили в допуску під приводом того, що Куку відвезли. Куди, не кажуть. Емір 14 днів тримав голодування на підтримку Сенцова”, – написав він.

Емір-Усеїн Куку оголосив голодування 26 червня.

Нагадаємо, наприкінці травня Північно-Кавказький окружний військовий суд на три місяці продовжив термін утримання під вартою шістьом фігурантам ялтинської “справи Хізб ут-Тахрір”.

Обвинувачені у цій справі Арсен Джеппаров, Рефат Алімов, Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв, Інвер Бекіров і Вадим Сірук були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір”.

Російський військовий суд розглядав ялтинську “справу Хізб ут-Тахрір” на виїзних засіданнях у Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували до Ростова-на-Дону.

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнити фігурантів ялтинської “справи Хізб ут-Тахрір”.

Представники міжнародної ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею Криму. Верховний суд Росії заборонив “Хізб ут-Тахрір” 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих “терористичними”.

Захисники заарештованих і засуджених у “справі Хізб ут-Тахрір” кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.