Інтерактивний квест “Петля часу”: у Києві навчатимуть підлітків розпізнавати фейки через гру
З 25 по 31 серпня Дитяча академія Суспільного Мовлення запрошує дітей і підлітків до інтерактивної квест-кімнати з медіаграмотності “Петля часу” в ТРЦ Gulliver у Києві.
Про це йдеться на сайті телерадіокомпанії.
Фото: Суспільне Мовлення“Петля часу” – це гра, де учасники стають “інформаційними детективами” й рятують вигаданого підлітка Макса, який потрапив у цифрову пастку соцмереж. Гравці проходять сім кімнат із завданнями: аналізують інформацію, викривають фейки й маніпуляції, збирають підказки та шукають шлях до правди. Квест триває 20 хвилин і розрахований на команди з двох-чотирьох учасників.
Керівник Академії Суспільного Олександр Дмитренко пояснив, що сучасні методи дезінформації швидко змінюються, тому для підлітків шукають нові формати навчання. Квест став таким експериментом: він має зацікавити учасників і водночас навчити критично мислити.
Менеджерка Академії Владислава Місна наголосила, що в умовах війни діти зазнають сильного психологічного тиску, тож гра допомагає засвоювати складні теми легко й невимушено. Проєкт реалізували тренери Суспільного та DW Akademie разом з командою “Замкнені”.
Учасники квесту навчаться розпізнавати фейки, маніпуляції та дезінформацію в соцмережах, аналізувати інформацію й ухвалювати зважені рішення. У грі можуть брати участь підлітки 14–16 років (молодші – разом з дорослими).
Директорка з маркетингу ТРЦ Gulliver Олена Таран підкреслила, що для торговельного центру важливо створювати простір не лише для розваг, а й для навчання та розвитку критичного мислення.
За словами співзасновниці мережі “Замкнені” Наталії Шевченко, квест поєднує розважальний і навчальний елементи, а технічна основа побудована на складних електронних системах і власноруч створених конструкціях.
Проєкт реалізували в межах співпраці Суспільного, DW Akademie, ЄС та Міністерства закордонних справ Німеччини.
Нагадаємо, що після початку повномасштабної війни рівень медіаграмотності українців значно зріс, але 2024 року спостерігається певне зниження через емоційну втому, адаптацію до воєнного контенту та зміну методології оцінювання. Водночас медіаграмотність залишається вищою серед молоді, мешканців міст, людей з вищою освітою та вищим рівнем добробуту.
