Інститут нацпам’яті відповів польці, яка звернулася до Зеленського з проханням про ексгумацію родичів, що її ініціатива “приречена на провал”

Польський Інститут національної пам’яті вважає, що ініціатива Кароліни Романовської, яка очолює Товариство польсько-українського примирення і звернулася до президента України Володимира Зеленського з проханням про ексгумацію її родичів, загиблих під час Волинської трагедії, приречена на невдачу.

Про це пише hromadske з посиланням на пост Романовської, де вона оприлюднила лист інституту.

У документі зазначили, що ініціативи сімей та громадських організацій щодо пошуку та гідного поховання жертв “українських злочинів проти поляків” є надзвичайно важливими. Проте наголосили, що відповідальність за такі питання від імені Польщі покладена на Інститут національної пам’яті й саме він має займатися такими запитами та ексгумаціями.

Інститут також указав, що звернення від приватних організацій, таких як Товариство польсько-українського примирення, можна розглядати лише як звернення, але не як офіційний запит. Окрім того, зазначено, що ані Зеленський, ані Український інститут національної пам’яті (УІНП) не можуть розглядати такі клопотання, оскільки процедура ексгумації має бути ініційована польськими органами.

З огляду на це інститут вважає, що звернення від організації, яка не має відповідних повноважень, до установ, які не працюють над такими питаннями, прирікає цю важливу ініціативу на провал.

Також у листі зауважили, що такий підхід стане аргументом для української сторони про те, що польські запити подаються без дотримання належної процедури.

“У такому важливому для поляків питанні всі дії мають бути особливо скоординованими”, – йдеться в повідомленні до Романовської.

Інститут також підкреслив, що Український інститут нацпамʼяті впродовж декількох останніх років зробив низку кроків для координації робіт з ексгумації з українського боку, але вони поки що не мають юридичного оформлення.

Романовській також пояснили, що її прохання про ексгумацію в селі Угли на Рівненщині стосується не лише її 18 родичів, а й від 60 до 104 жертв, тому необхідні додаткові дослідження для визначення їхніх імен та місць проведення археологічних робіт.

У разі можливості провести ексгумаційні заходи в Україні, ймовірно, ці місця будуть пріоритетними, але подальші дії залежатимуть від низки факторів. Однак Угли точно мають бути внесені до плану робіт.

“Невже наш прогрес був би нічого не вартий, якби Інститут національної пам’яті не брав участі? Моя порада Інститутові національної пам’яті: ніколи не переривайте діалог! Лише розмовами ми можемо розв’язати складні суперечки”, – відреагувала Романовська.

Нагадаємо, що Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування памʼяті жертв Волинської трагедії в її 80-ті роковини – у липні 2023 року. Польсько-українське примирення має охоплювати визнання провини та вшанування памʼяті жертв.

У документі йдеться про події 11 липня 1943 року на Волині, коли відбулася “кривава неділя – кульмінаційний момент Волинської трагедії”, яку польські депутати називають геноцидом. 

“Того дня українські підрозділи ОУН і Української повстанської армії (УПА), часто підтримувані українським цивільним населенням, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і вбили значну частину їхнього населення”, – зазначається в резолюції.

Жертвами геноциду стали передусім сільські жителі, багатодітні родини, переважно жінки, діти та літні люди. Вбивства супроводжувалися пограбуванням майна, ліквідацією всіх ознак польськості, знищенням культурної спадщини цих земель, зокрема церков та інших культових місць.

У жовтні 2023 року Польща скерувала українській владі прохання про ексгумацію останків поляків, які загинули 1945 року. Поховання виявили на території села Пужники на Тернопільщині, яке нині не існує.