Інститут національної пам’яті підтримує ініціативу засудження злочинів комуністичного режиму
Дата:
24 Листопада 2016
Інститут національної пам’яті хоче домогтись засудження злочинів комуністичного режиму завдяки Європейській платформі пам’яті та сумління (Platform of European Memory and Conscience), яка збирає докази в 13 країнах ЄС, Молдові, Україні, Ісландії, США та Канаді для міжнародного суду.
Про це Центру інформації про права людини повідомив директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
“Україна є членом цієї платформи. Сподіваюсь, що в рамках цього проекту ми зробимо український сюжет, який буде стосуватись конкретних виконавців злочинів комуністичного режиму“, – розповідає він.
За його словами, найважливішим досягненням на цьому шляху було ухвалення Верховною Радою декомунізаційних законів, один з яких відкриває архіви комуністичних спецслужб.
“Це означає, що ми маємо доступ до всієї інформації про злочини комуністичного режиму й відповідно можемо використовувати її не лише для різного роду історичних досліджень, а й для юридичних процесів про притягнення до відповідальності, злочини яких зафіксовані в цих архівах”, – каже Володимир В’ятрович і додає, що засуджувати злочини комуністичного минулого необхідно на міжнародному рівні, оскільки це явище мало міжнародний характер.
Горан Ліндблад, президент Європейської платформи пам’яті та сумління, розповів, що наразі платформа не має належного фінансування.
“У нас є політична підтримка у ЄС. Але надання економічної підтримки упирається у ліві погляди представників Європарламенту. Тому зараз наші операційні витрати складаються із підтримки Угорщини”, – пояснив він. Але тим не менше платформі вдалось прослідкувати ланцюжок злочинних наказів від замовників до виконавців у низці злочинів Залізної завіси.
“Перша справа, яку ми презентувати півтора роки тому, стосувалась вбивств поруч із Залізною завісою. І ми знайшли відповідальних людей за замовлення злочинів від найвищих рівнів до виконавців, які натискали на гачок пістолета, які відпускали собак на людей“, – розповідає він.
Горан Ліндблад навів історію загибелі німецького 19-річного хлопчика у 1987 році, який вирішив перетнути кордон між Чехословаччиною та ФРН.
“Він думав, що він знайшов безпечне місце для перетину, але він зачепив сигналізацію. На нього просто спустили собак. І коли вже прийшла охорона, вони бачили, що собаки його добряче пошматували, опитали та перевірили його кишені. За свідченнями патологоанатомів, якби йому вчасно надали медичну допомогу, то його можна було врятувати”, – розповів президент платформи.
За його словами, людей, відповідальних за злочини проти людяності, в Чехії було дуже багато. Такі справи розглядались в 1990-х роках, але для засудження злочинів тоталітарних та комуністичних режимів необхідний міжнародний трибунал.
“У всіх країнах є власне законодавство, але кожна законодавча система працює по-різному. Нам потрібна єдина уніфікована система, яка зможе привести до відповідальності цих людей”, – каже Горан Ліндблад, який з 1997 по 2010 роках був членом шведського парламенту і займав посаду віце-президента ПАРЄ.
“Одна з причин, чому важливий трибунал, – це вшанування пам’яті загиблих. Звичайно, ми не зможемо засудити усіх винних за ці злочини, але якщо ми засудимо хоча б кількох, це буде потужним сигналом для суспільства. До того ж, коли ми привертаємо увагу суспільства до подібних справ, нам буде набагато легше говорити про інші злочини комуністичних та тоталітарних режимів, наприклад, про Голодомор”, – вважає президент Європейської платформи пам’яті та сумління.
Постраждалі мають право на справедливість та відновлення свого чесного імені, каже юрист Українського інституту національної пам’яті Сергій Рябенко. Він вказує, що підґрунтям такого трибуналу є резолюція ПАРЄ № 1096 “Про заходи щодо ліквідації спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем”. “У них ПАРЄ прямо наголошує, що представники комуністичного режиму, які вчинили злочини, мають бути покараними згідно з кримінальним законодавством”, – цитує резолюцію Сергій Рябенко.
Український правознавець-міжнародник Володимир Василенко зауважує, що створення такого трибуналу є доречним, оскільки злочини проти людяності не мають терміну давності. Проте для його утворення необхідна міжнародна угода між країнами, які мали комуністичний режим і стали на шлях демократії.
“Необхідно укласти міжнародну угоду між зацікавленими країнами і передбачити всі параметри функціонування міжнародної установи, яка була б відповідала за притягнення до відповідальності осіб, які були виконавцями злочинів”, – переконаний Володимир Василенко.
