Громадські організації спільно допомагатимуть постраждалим від катувань

Дата: 31 Жовтня 2016
A+ A- Підписатися

Громадські організації об’єднуються, аби комплексно допомагати військовим та цивільним, які постраждали від катувань в полоні під час збройного конфлікту.

“Понад три тисячі звільнених полонених, які зазнали знущань та катувань, бачили, як катують інших. Тисячі людей потребують допомоги, але ресурси тих, хто допомагає, – обмежені. Саме тому ми зібрались, аби спільно допомогти постраждалим”, – каже Галина Скіпальська, директорка представництва міжнародної організації “Право на здоров’я”.

Виконавчий директор Міжнародного реабілітаційного центру жертв війни та тоталітарного режиму Ігор Рішко зізнається, що види катувань шокують співробітників його центру.

“До нас раніше приходили постраждалі із Афганістану, Ірану, Африки, де є свої звичаї. Але ми ніколи не думали, що у нас буде така нецивілізованість. Шокує, коли для жінки тільки через її політичні погляди викопують яму, саджають її у неї, наливають по горло води і тримають так кілька днів із закритою кришкою. А після того ще й намагаються зґвалтувати. Це призводить до страшенних травм”, – каже він.

Депутатка від “Самопомочі” Ірина Суслова каже, що тортури над українцями стаються не лише на сході України, а й в Росії. Вона навела приклад з українцем Валентином Вигівським.

“Два роки тому його заарештувала “кримська самооборона”. ФСБ відправила Валентина до Росії. Йому інкримінували шпигунство. Український консул дізнався про арешт лише на 15 добу після того, як він потрапив у СІЗО Лефортово. У ці 15 діб його вивозили на кладовище, наказували для себе копати могилу, ставили на коліна й стріляли поруч, аби таким чином примусити його підписати зізнання”, – розповідає вона.

Вісім громадських організацій надаватимуть психологічну, соціальну, юридичну допомогу, а також допомогу в документуванні злочину.

“Коли потерпілий отримує соціальну чи психологічну допомогу, ми будемо пояснювати, що катування – це серйозне порушення прав людини і пропонуватимемо зв’язати його із фахівцем іншої правозахисної організації, який задокументує факт злочину”, – пояснює Галина Скіпальська.

“Ми співпрацюємо, аби не було так: людині, яка звернулась до певної організації за кваліфікованою допомогою, фахівець каже: “А от ці питання не до нас”. – “А куди?” – “А я не знаю. Якісь там організації цим займаються”. Ми домовились про співпрацю, щоб після консультації фахівець міг чітко вказати на організації, які надалі будуть допомагати людині”, – додає Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Механізм співпраці громадські організації відпрацюють на рівні Києві. Однак вони хочуть розширити його на регіони України, тому вже запрошують регіональні організації приєднатись до меморандуму.

Планується створити єдину гарячу лінію для допомоги постраждалим. Поки що українці можуть звертатись за психологічною підтримкою, соціальними, медичними та юридичними послугами телефоном до Тетяни Сіренко із організації “Право на здоров’я”: +38 098 175 32 35, а також електронною поштою: tetiana.sirenko@healthright.org.

Микола Мирний, Центр інформації про права людини для Громадського радіо

 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter