Мін’юст проігнорував більшість рекомендацій правозахисників щодо умов у в’язницях

Державні органи пенітенціарної системи проігнорували більшість  рекомендацій правозахисників щодо дотримання прав людини в установах виконання покарань. Так, із 16 рекомендацій громадської організації “Український інститут з прав людини” виконано лише п’ять. 

Як передає кореспондент “Зміни”, про це йдеться в аналітичному звіті про моніторингові візити представників організації до установ Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС), презентованому 2 жовтня в Києві.

Доповідь містить аналіз дотримання прав людини в пенітенціарних закладах на основі 65 візитів та 26 повторних візитів у 2019 році.   

Зокрема, Міністерство юстиції України не розробило та не затвердило концепції поступового переходу від тримання людей в установах попереднього ув’язнення в багатомісних камерах до тримання в одиночних чи маломісних камерах. 

Не виконано рекомендації про розміщення людей так, щоб кожен був забезпечений індивідуальним спальним місцем, житловою площею, не меншою ніж 3 кв. метри (без урахування санвузла). Рекомендація правозахисників вимагає, аби камери були такими, щоб їхні мешканці могли вільно пересуватися між предметами, які там розташовані. А якщо це неможливо через переповненість установи чи інші обставини, то необхідно вживати заходів, щоб періоди, коли особа тримається в таких умовах, були максимально короткими. 

Крім того, результати проведених візитів у 2019 році засвідчили, що Мін’юст не посилив відомчого контролю за дотриманням прав людини в установах ДКВС.

Автори доповіді стверджують, що керівництво пенітенціарної системи не враховує першочергових потреб конкретної установи ДКВС під час ухвалення управлінських рішень. 

Мін’юст спільно з Державним бюро розслідувань не розробив спільного порядку інформування його посадовців про факти, що можуть свідчити про катування в’язнів з боку працівників інших правоохоронних органів. 

А порядок взаємодії Центру охорони здоров’я ДКВС та її філій з виправними колоніями та адміністрацією ДКВС України наразі лише розробляється.

“У виправних колоніях працюють люди з різних установ – представники ДКВС та медичні працівники Центру охорони здоров’я ДКВС. Наразі немає нормативного акта, який регулює відносини між ними. Це створює низку проблем, починаючи з допуску на територію та подальшого використання медичних частин у колоніях. Виникають питання, як ці приміщення можна використовувати, хто має проводити ремонт”, – пояснив монітор Українського інституту з прав людини Євген Нецвєтаєв. 

Нагадаємо, станом на 1 липня 2019 року в 148 установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, розташованих на підконтрольній уряду України території, перебувало 54 186 людей.