Гомофобні напади пропонують визнати злочинами на ґрунті ненависті

Визнання сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності як захищеної ознаки стане сигналом про недопустимість гомофобного насильства.

Про це йдеться у зверненні Коаліції з протидії дискримінації, оприлюдненому до Європейського дня пам’яті жертв злочинів на ґрунті ненависті, що відзначається сьогодні.

“Коаліція з протидії дискримінації висловлює солідарність із тими, хто постраждав від нападів через ненависть, а також близькими людьми тих, чиє життя забрали упередження та ксенофобія“, – зазначено у зверненні.

Правозахисники підкреслюють, що захист людей від посягань на життя та відповідне розслідування справ, а також встановлення законодавчих гарантій захисту та забезпечення прав постраждалих від злочинів на ґрунті ненависті є обов’язком держави.

“Одним із найголовніших засобів попередження злочинів на ґрунті ненависті є створення належних умов для розслідування таких справ та забезпечення обов’язкової та невідворотної відповідальності винних“, – зазначають у Коаліції.

Як постраджалі, так і всі, хто може стати жертвами нападників, зараз не отримують належного захисту від держави, тому, на думку правозахисників, підходи у розслідуванні таких злочинів потрібно переглянути.

Правозахисники нагадали про випадок, який можна вважати злочином на ґрунті ненависті – йдеться про напад на Марш Рівності в Києві, коли постраждали щонайменше 10 учасників та 5 правоохоронців, один з яких перебував у важкому стані. Правоохоронці кваліфікують його як “хуліганство” (ст. 296 Кримінального кодексу України), що є стандартним підходом при кваліфікації подібних злочинів.

Учасники Коаліції наполягають на розширенні переліку відповідних ознак у Кримінальному кодексі України. Вони зауважують, що визнання сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності як захищеної ознаки стане сигналом про недопустимість гомофобного насильства.

Нагадаємо, 22 липня 2011 року 77 людей стали жертвами злочинів на ґрунті ненависті в Норвегії, в тому числі 66 молодих людей з молодіжного табору Utøya. У цей день вшановують пам’ять жертв і висловлюють солідарність з багатьма іншими жертвами, видимими і невидимими, що постраждали через їхню ідентичність. Такі злочини зазвичай мотивовані расизмом, ксенофобією, релігійною нетерпимістю, ненавистю до людей з інвалідністю, за сексуальної орієнтацією, ґендерною ідентичністю, через політичні погляди.