Гендерна рівність у війську: які законодавчі ініціативи готуються реалізувати в Україні
Фото: DepositphotosКількість жінок у Збройних силах України постійно збільшується, тому необхідно враховувати їхні потреби, зазначила Неллі Яковлєва, народна депутатка і голова підкомітету з питань прав людини та антидискримінації Комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції ТОТ, національних меншин та міжнаціональних відносин.
“Зараз на розгляді парламенту перебуває декілька законодавчих ініціатив, присвячених рівності чоловіків і жінок у секторі безпеки і оборони. Насамперед законопроєкт № 13037. Він передбачає зміни до Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби Збройних cил України щодо протидії дискримінації та сексуальним домаганням”, – розповіла депутатка.
Законопроєкт вже пройшов два комітети: Комітет з прав людини і Комітет свободи слова. Очікується проходження тексту в Комітеті з питань європейської інтеграції, зазначила народна депутатка і заступниця голови Комітету з питань євроінтеграції Марія Мезенцева-Федоренко.
Ще одна законодавча ініціатива, яка перебуває на розгляді парламенту, – законопроєкт № 11226.
“Він спрямований на те, щоб виправити помилку, якої припустився парламент, коли ухвалював закон про мобілізацію. Йдеться про те, що подружжя військовослужбовців, які мають дітей до 18 років, матимуть можливість самі визначати, хто буде звільнятися з військової служби. Ми як Комітет з питань прав людини рекомендували Верховній Раді ухвалити цей законопроєкт”, – додала Яковлєва.
За словами Неллі Яковлєвої, антидискримінаційна політика в Збройних силах не може розглядатись окремо від формування антидискримінаційної політики держави. Вона нагадала, що в парламенті зареєстровано законопроєкт № 5488, який запроваджує адміністративну відповідальність за вияви дискримінації відповідно до європейських стандартів.
“Законопроєкт уже досить давно “лежить”, утім він закріплений в усіх дорожніх картах, що стосуються сфери прав людини. З огляду на наші євроінтеграційні зобов’язання, очікуємо на те, що він найближчими місяцями буде ухвалений”, – зауважила парламентарка.
Також актуальне питання цивільних партнерств, яке потребує врегулювання на законодавчому рівні, зокрема для одностатевих пар, розповіла голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права ЄС, виконання міжнародних зобов’язань України у сфері євроінтеграції Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Інна Совсун.
“Збройні сили – це такий собі зріз суспільства. Зокрема, у війську є ті, хто належить до ЛГБТ-людей. Якщо вони перебувають у тривалих стосунках, якщо щось трапиться, їхня кохана людина не матиме юридичного зв’язку з ними. Такі історії вже були, коли не допускали до впізнання тіла, до підписання документів”, – пояснила Совсун.
У випадках, коли людина перебуває в комі, лікар має проконсультуватися з членами родини, але кохана людина в такій парі формально не належить до їхнього числа.
“Тому ми з колегами працювали над розробленням цього законопроєкту про цивільні партнерства, щоб дати можливість узаконити різні стосунки. Це важливо не лише для одностатевих пар, а навіть для друзів чи подруг, між якими немає романтичних стосунків, щоб людина мала повноваження ухвалювати рішення”, – додала Совсун.
Військовослужбовці, які стикаються з гендерно зумовленим насильством чи домаганнями, можуть звертатися до військової омбудсманки. У таких випадках передбачено реагування впродовж 15 хвилин. Про це повідомила військова омбудсманка Ольга Решетилова.
Раніше ZMINA писала, що в Україні розробили онлайн-курс “Рівність жінок і чоловіків у Збройних силах України: політика і практика”. Курс призначений для радників з гендерних питань у ЗСУ, командирів, офіцерів усіх ланок управління, співробітників уповноважених підрозділів з гендерних питань МОУ та ЗСУ, слухачів вищих навчальних закладів.
