Франція скасувала поняття “подружній обовʼязок”: згода на секс у шлюбі стала обов’язковою нормою
У Франції Національні збори одноголосно підтримали законопроєкт, який скасовує так званий подружній обов’язок. Документ прямо закріплює принцип: згода є обов’язковою для будь-якого сексуального контакту, зокрема й у шлюбі.
Про це повідомляє Euronews.
Фото: UnsplashПісля голосування законопроєкт передадуть на розгляд Сенату за прискореною процедурою. Якщо верхня палата його підтримає, документ може набути чинності вже впродовж найближчих місяців.
Ініціативу розробили депутати різних політичних сил, її підтримали понад 120 парламентарів. Співавторами законопроєкту стали депутатка Марі-Шарлотт Гарен і голова парламентської групи Horizons Поль Крістоф. Вони наголосили, що закон має остаточно відкинути уявлення про нібито обов’язок подружжя регулярно мати секс.
Поняття “подружнього обов’язку” формально не існує у Цивільному кодексі Франції, однак воно закріпилося в окремих судових рішеннях і суспільних уявленнях. Саме це, за словами авторів ініціативи, створювало правову невизначеність і дозволяло ігнорувати питання згоди.
Французьке законодавство визначає шлюб як союз, що ґрунтується на чотирьох обов’язках: повазі, вірності, матеріальній підтримці та спільному житті. Найбільше суперечок викликало поняття “спільного життя”, яке інколи тлумачили як “спільне ліжко” і використовували для обґрунтування примусових сексуальних стосунків. Новий закон прямо відкидає таке трактування.
У тексті змін до статті 215 Цивільного кодексу зазначено, що спільне життя не створює для подружжя обов’язку вступати в сексуальні стосунки. Марі-Шарлотт Гарен пояснила, що мета законопроєкту – припинити ототожнення спільного життя зі сексуальним обов’язком, яке досі зберігалося і в праві, і в суспільстві.
За її словами, ця ідея проявлялася, зокрема, у справах про розлучення з вини одного з подружжя, а також у поширеному переконанні, що в парі потрібно “примушувати себе” до сексу. Саме така правова невизначеність мала реальні наслідки: упродовж останніх років суди неодноразово ухвалювали рішення про розлучення з вини одного з подружжя – переважно жінок – через відмову від інтимних стосунків.
Так, у листопаді 2019 року Апеляційний суд Версаля визнав “постійну відмову” дружини від будь-яких інтимних стосунків серйозним та повторюваним порушенням подружніх обов’язків, яке нібито унеможливлює подальше спільне життя.
23 січня 2025 року Європейський суд з прав людини став на бік Франції у справі 69-річної жінки, яка оскаржувала таке рішення. Суд дійшов висновку, що розлучення через відмову від сексу порушило її фундаментальні права.
Президентка Феміністичного колективу проти зґвалтування Еммануель П’є, яка підтримувала заявницю в ЄСПЛ, заявила, що ухвалення закону було необхідним. Вона наголосила, що сексуальність не має бути примусом, і чітке письмове закріплення цього принципу має велике значення. За її словами, у своїй лікарській практиці вона регулярно стикається з наслідками тиску в подружжі: протягом багатьох років їй доводиться видавати медичні довідки жінкам із рекомендаціями утриматися від сексу, і навіть за наявності таких документів багато з них усе одно відчувають примус.
Закон ухвалюють на тлі того, що сексуальне насильство в парі залишається значною мірою невидимим. За даними опитування IFOP, опублікованого у вересні 2025 року, 57% жінок у Франції заявили, що хоча б раз мали секс у шлюбі без власного бажання. Серед чоловіків таких – 39%.
Марі-Шарлотт Гарен зазначила, що ці цифри демонструють нагальну потребу в законодавчих змінах, адже уявлення про сексуальний обов’язок у парі глибоко вкорінене в культурі.
Водночас Еммануель П’є підкреслила, що цього кроку недостатньо. Вона закликала до подальших змін, зокрема до скасування строків давності для злочинів сексуального насильства та до того, щоб поліція працювала з постраждалими через спеціально підготовлених фахівців. За її словами, система все ще має навчитися повною мірою чути й визнавати свідчення жертв.
Після схвалення Національними зборами законопроєкт має розглянути Сенат. Якщо він підтримає документ, Франція остаточно закріпить у законі норму про те, що згода є обов’язковим складником сексуальних стосунків, незалежно від сімейного статусу.
Нагадаємо, що француженка Жизель Пеліко, яка публічно виступила зі свідченням у справі про групове зґвалтування, торік отримала найвищу державну відзнаку Франції – орден Почесного легіону.
72-річна Пеліко свідомо відмовилася від права на анонімність під час резонансного судового процесу проти свого чоловіка. Він систематично підсипав їй психотропні препарати та організовував зґвалтування з боку десятків незнайомих чоловіків протягом майже десяти років.
Суд тривав кілька тижнів і завершився в грудні 2024 року. Домініка Пеліко засудили до максимального покарання – 20 років ув’язнення за зґвалтування з обтяжувальними обставинами. Він визнав, що під дією препаратів дружина перебувала в непритомному стані, а він запрошував близько 50 сторонніх чоловіків для насильства.
Жизель Пеліко майже щодня була присутня на судових засіданнях. Її вчинок став своєрідним символом боротьби за гідність та право голосу для всіх, хто пережив сексуальне насильство.
