Експерти оцінили реформи в медіасфері України на 9 балів з 10
Консорціум експертних організацій напередодні саміту Україна-ЄС підбив проміжні підсумки виконання Україною кандидатських вимог для офіційного початку переговорів про вступ: реформи в медіасфері українські експерти оцінили на 9 балів з 10.
Про це йдеться в статті “Європейської правди” (ЄП), яка також входить до консорціуму, під назвою “Саміт на половині шляху: як Україна виконує 7 вимог до кандидата у члени ЄС”.
Джерело: neweurope.org.uaВлітку 2022-го після отримання від ЄС статусу кандидата та переліку обов’язкових для виконання семи критеріїв у сфері реформ українська влада пообіцяла, що завершить їхнє виконання до кінця року. Проте, як і попереджали експерти, вкластися в цей термін не вдалося.
Водночас висока планка, яку поставила перед собою Україна, допомогла суттєво просунутися у виконанні “кандидатської сімки”: у грудні незалежна оцінка засвідчила, що середній рівень реалізації вимог ЄС становить 5,8 за 10-бальною шкалою, уточнив автор статті редактор ЄП Сергій Сидоренко.
Загалом українські експерти перевіряли прогрес у втіленні переліку реформ, необхідних для початку офіційних переговорів про вступ, три рази: наприкінці літа, у жовтні та на початку 2023 року. Під час останньої перевірки зміни виявилися найпереконливішими: за частиною критеріїв наша країна наблизилася до повного виконання. Серед них — реформа у медіасфері.
Єврокомісія (ЄК) рекомендувала Україні у цій сфері подолати вплив суб’єктів з корисливими інтересами через ухвалення закону про медіа, який узгоджує вітчизняне законодавство з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному медіарегулятору.
Верховна Рада ухвалила Закон “Про медіа” 13 грудня 2022 року, 29 грудня його підписав президент.
За оцінкою незалежних експертів, проєкт був суттєво доопрацьований перед ухваленням з урахуванням висновку ЄК та Ради Європи, а також рекомендацій національних гравців, йдеться в статті Сидоренка. До другого читання у законі виправили норми, що могли послабити механізми захисту української мови та національного культурно-інформаційного простору.
Застереження до норм Закону “Про медіа” існують досі, але здебільшого — з боку тих гравців медійного сектору, які виступали проти медіарегулювання загалом, вважають автори дослідження.
Для завершення виконання рекомендації Україна має ухвалити зміни до закону про рекламу. Проєкт документа вже розроблений та надісланий в ЄК.
Всі критерії українські експерти наприкінці 2022 року оцінили так:
- відбір суддів Конституційного Суду 2 бали з 10 — найгірший результат у “кандидатській сімці” (у минулій хвилі оцінювання було 3);
- продовження судової реформи — 7 балів з 10 (у минулій хвилі оцінювання — 6);
- антикорупційні органи — 7 балів з 10 (у минулій хвилі — 6);
- боротьба з відмиванням коштів — 6 балів з 10 (у минулій хвилі — 5);
- антиолігархічна реформа — 2 бали з 10 (незмінне від минулої хвилі);
- реформи в медіасфері — 9 балів з 10 (суттєве зростання, у минулій хвилі було 6);
- законодавство щодо нацменшин — 8 балів з 10 (суттєве зростання; у минулій хвилі — 5).
Утім, минулорічне рішення ЄС вимагає від України повного втілення кожної з рекомендації. Зараз, за пів року після отримання кандидатського статусу, ця мета не досягнута за жодним із критеріїв, пише ЄП.
Дослідження виконане коаліцією під проводом Центру “Нова Європа” (New Europe Center), до якої входять експерти National Interests Advocacy Network ‘ANTS’, Anticorruption Action Centre ‘ANTAC’, DEJURE Foundation, European Pravda, Centre of Policy and Legal Reform (CPLR), Transperency International Ukraine, Ukrainian Center for Independent, Political Research (UCIPR), Institute of Mass Information (IMI), Detector Media.
