Деякі коментатори відмічали під дописом сторінку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, оскільки з 2022 року Марфа Скорик перебуває у складі Консультативної Ради при Уповноваженому ВР України з прав людини, щоб давати консультації з приводу прав і свобод.
На інцидент відреагувала і сама журналістка.
“Ви можете бути директоркою Інституту гендерних досліджень, вивчати тему дискримінації роками, працювати над гендерними політиками, консультувати органи влади з цього питання, вести жіночі консорціуми та комітети феміністок, але все одно так і не позбутися інтерналізованої мізогінії в собі”, – написала вона на своїй фейсбук-сторінці.
Також Юлія нагадала про те, що жінок-медійниць у професійному середовищі часто дискримінують за зовнішністю.
“Спойлер: гарна зовнішність не завжди грає на руку жінкам, але це абсолютно не завадило Марфі Скорик применшити мене до “красівулі з нєжним голосочком”. Тільки незрозуміло чому вона не дописала свій коментар, бо мені було б дуже цікаво зрозуміти «як хто» я виглядаю в останньому інтерв’ю з її точки зору”, – додала Тимошенко.
Тим часом Скорик, реагуючи на публікації у медіа щодо звинувачення її у мізогінії, написала: “Моя маленька хвилинка слави. Негативної, щоправда, але вже байдуже. Оці системні профанації політики гендерної рівності, які ми спостерігаємо останні три роки, оце засилля некомпетентних красівуль та жорсткий ейджизм у політичному, медійному та іншому представництві – вони мають дійти свого кінця”.
Нагадаємо, що сексизм та дискримінаційні меседжі в українських медіа стосуються лише жінок. Згідно з результатами дослідження ІМІ, 24 з 50 найпопулярніших українських онлайн-медіа ставили новини, які мали ознаки мови ворожнечі, сексизму, дискримінаційної лексики та стереотипізації щодо жінок. Найчастіше редакції засуджували жінок за їхні одяг, тіло та загалом зовнішній вигляд.
