Дружина мешканця Нової Каховки Артема Баранова на одиночному пікеті під Кабміном вимагає повернути чоловіка з полону
Цивільна дружина полоненого мешканця Нової Каховки Артема Баранова Ілона Слива проводить під Кабміном одиночний пікет з вимогою звільнити її чоловіка. Жінка, яка має інвалідність першої групи через ниркову недостатність, заявляє, що відмовлятиметься від діалізу, поки її чоловіка не повернуть додому.
Про це повідомляє кореспондентка видання ZMINA.
Ілона Слива. Фото: Еліна Суліма, ZMINAІлона Слива звертається до Кабміну, Офісу президента та Координаційного штабу з вимогою звільнити її чоловіка Артема та офіційно затвердити групу з роботи із цивільними при Координаційному штабі, яка вже існує, але не має юридичного статусу, оскільки для цього мають бути внесені зміни до постанови Кабміну №257.
25 липня з вимогою затвердити зміни до постанови №257 Кабмін пікетували учасники організації “Цивільні в полоні”.
За їхніми словами, представники Координаційного штабу на зустрічах з рідними цивільних полонених наголошують на тому, що займаються лише військовополоненими. Водночас в Офісі Уповноваженого з прав людини стверджують, що КШ не лише займається цивільними, а й має відповідну групу. Єдина проблема полягає в тому, що ця група не є офіційно затвердженою.
Тоді ж, 25 липня, співзасновниця групи ГО “Цивільні в полоні” Карина Дячук отримала відповідь від Мінреінтеграції на попереднє звернення, де йшлося, що за чинним законодавством Координаційний штаб уже має повноваження для розв’язання питань повернення цивільних заручників. Зокрема, відомство писало про те, що норми Порядку здійснення передачі військовополонених, затвердженого постановою № 441 від 12 квітня 2022 року, поширюються і на цивільних.
Утім, за словами представників громадської організації, у КШ регулярно заперечують, що мають такі повноваження.
Сьогодні Ілона Слива написала від свого імені звернення до Кабміну та Офісу президента з вимогою внести зміни до постанови №257.
Ілона Слива. Фото: Еліна Суліма, ZMINA
Ілона Слива. Фото: Еліна Суліма, ZMINAЯк передає кореспондентка ZMINA, під час пікету представниця поліції діалогу повідомила дружині полоненого, що до неї має підійти представник від президента й особисто забрати звернення. Водночас звернення до Кабміну потрібно віднести до приймальні, оскільки уряд зустрічається лише з юридичними особами, а не з фізособами.
Також Ілона Слива написала аналогічне звернення до Координаційного штабу, яке планує віднести особисто.
Пізніше до жінки вийшов представник від Офісу президента і забрав звернення. Його пообіцяли розглянути протягом 30 передбачених законодавством днів і надіслати відповідь на поштову скриньку заявниці.
Нагадаємо, мешканця Нової Каховки Артема Баранова росіяни викрали з власної квартири 13 серпня 2022 року. Спочатку чоловіка утримували в підвалі Каховського поліційного відділку, після чого перевезли до табору утримання військовополонених в окупованому Севастополі. Там він нібито мав очікувати на обмін, але натомість наступні кілька місяців його переправляли до різних в’язниць на території Росії. В лютому 2023 року проти Артема Баранова порушили кримінальну справу за статтею “шпигунство”, за якою він може отримати від 10 до 20 років ув’язнення. Чоловік має проблеми зі здоров’ям, і рідні побоюються, що він може не витримати умов полону.
Зокрема, за словами родичів, у Артема вроджена серцева вада, панкреатит та клишоногість (йому тричі робили операцію на нозі). Крім того, його мати тяжко хвора: у неї рак горла та діабет. Невідомо, чи зможе вона дожити до повернення сина.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо, для документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні та притягнення винних до відповідальності.
