Викрадений у Новій Каховці і звинувачений росіянами у шпигунстві Артем Баранов має проблеми зі здоров’ям і може не перенести полону – поінформоване джерело

Мешканця Нової Каховки Артема Баранова росіяни викрали з власної квартири 13 серпня 2022 року. Спочатку чоловіка утримували в підвалі Каховського поліційного відділку, після чого перевезли до табору утримання військовополонених в окупованому Севастополі. Там він нібито мав очікувати на обмін, але натомість наступні кілька місяців його переправляли у різні в’язниці на території Росії. В лютому 2023 року проти Артема Баранова порушили кримінальну справу за статтею “шпигунство”, за якою він може отримати від 10 до 20 років ув’язнення. Чоловік має проблеми зі здоров’ям і рідні побоюються, що він може не витримати умов полону. 

Про це виданню ZMINA повідомило поінформоване джерело.

За його даними, 13 серпня 2022 року до квартири 32-річного Артема Баранова, у якій він перебував разом зі своїм другом Євгеном Пришляком, прийшли приблизно півтора десятка озброєних російських військових. Їх привів чоловік, на ім’я Віктор Кушнаренко, який звинуватив хлопців у тому, що вони нібито “коригували вогонь для ЗСУ”. Його самого окупанти арештували, коли він фотографував наслідки обстрілів у місті. Щоб врятувати себе, він вирішив обмовити інших. Спираючись саме на його покази, окупанти звинуватили Артема та Євгена у “коригуванні вогню”.

Того ж дня окупанти провели обшук у квартирі Артема, забравши його ноутбук, телефон, годинники, банківські картки та цифровий фотоапарат.

“Нам відомо, що під час викрадення чоловіків з квартири лунали крики та стогони. Росіяни там все перевернули догори дриґом, скрізь були розкидані речі та предмети. Потім Артема та Євгена вивели з будинку, посадили до машини та відвезли до поліційного відділку. Там їх і тримали”, – додає джерело.

Наступного дня росіяни разом з Артемом приїхали до нього додому. Оскільки у хлопця на обличчі були сліди побоїв, окупанти натягли йому на голову шапку, щоб не викликати зайвих питань у сусідів. Під час проведення повторного обшуку вони забрали мисливську рушницю, на яку Артем мав офіційний дозвіл.

За інформацією джерела, у підвальному приміщенні Каховського районного відділку поліції, де тримали Артема, умови були жахливими. В маленьких камерах тримали від 10 до 15 людей, тому декому з них доводилось спати стоячи. Замість ліжок там стояли дерев’яні піддони. Спочатку чоловіків водили на допити, під час яких їх постійно били та катували струмом. Потім це припинилося.

“У відділку Артем та Євген постійно перебували під шаленим психологічним тиском. Артему, зокрема, погрожували тим, що його “заріжуть та вивезуть по шматках і ніхто його не зможе зібрати””, – каже джерело.

За його словами, через місяць чоловіків перевели до підвалу військової комендатури, яка знаходилась поряд. Їх утримували в загальній камері разом з іншими викраденими українцями. Росіяни змушували Євгена доглядати за територією: замітати, білити та фарбувати. Рідним дозволили передавати речі та їжу. Окупанти обіцяли відпустити чоловіків через пару днів, але цього не сталося. 

16–17 серпня Артема, за словами джерела, привезли до севастопольського табору для військовополонених. Його утримували в окупованому Криму, тому що він “становив загрозу безпеці ЗС РФ під час проведення спеціальної військової операції”. Звідти його перевезли до в’язниці у місті Камишин Волгоградської області, а потім до СІЗО №1 у Ростові-на-Дону. Там в’язнів змушували вчити гімн Росії, співати “Мурку”, “Катюшу” та “Я русский” на камеру. 

“Людина, яку обміняли і яка перебувала в одній камері з Артемом у Волгоградській області розповіла, що їх там постійно били та катували. Через жахливі умови утримування, постійне знущання та погане харчування він сильно схуд”, – свідчить джерело.

22 лютого 2023 року росіяни порушили проти Артема кримінальну справу за статтею 276 Кримінального кодексу РФ (шпигунство). За цією статтею йому загрожує від 10 до 20 років ув’язнення. Тоді ж окупанти перевезли його з Росії до окупованого Криму, де й обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

“В офіційних документах росіяни написали, що Артема затримали 14 лютого 2023 року і він наразі знаходиться в Ростові. Тобто людину пів року возили по всіх російських в’язницях, а тепер, виявляється, його затримали лише на початку цього року”, – каже джерело.

Ще до висунення звинувачення рідні Артема через Міжнародний комітет Червоного Хреста отримали від нього лист. Артем писав, що його утримують у таборі для військовополонених, де він чекає на обмін та сподівається, що незабаром повернеться додому. В окупованому Криму чоловік пробув доволі довго, а потім його перевезли до Ростова. Одразу ж після цього проти нього порушили кримінальну справу.

“Оскільки його не обміняли, росіяни вирішили узаконити його незаконне утримування в неволі. Зараз вони збирають доказову базу та ведуть досудове розслідування у справі за статтею “шпигунство””, – каже джерело.

За його словами, Артем єдина дитина у сім’ї й тому його викрадення стало для рідних справжньою трагедією. До того ж у нього з дитинства слабке здоров’я та серйозні проблеми з серцем.

“У Артема вроджена серцева вада, панкреатит та клишоногість (йому тричі робили операцію на нозі). Він може не витримати фізичного та морального страждання. Його мама тяжко хвора – у неї рак горла та діабет. Невідомо, чи зможе вона дожити до повернення сина. Вона сподівається, що останні хвилини життя проживе з ним. Ми закликаємо почути благання рідних та посприяти поверненню Артема з неволі”, – каже джерело.

Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує насильницькі зникнення, затримання та викрадення цивільних осіб на тимчасово окупованих територіях. Якщо ваші рідні зникли або ви маєте побоювання, що їх могли викрасти, напишіть, будь ласка, на нашу електронну адресу es@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами. 

Отримана інформація за згодою заявника буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, а також міжнародних організацій для внесення ними інформації до періодичних звітів, зокрема до Комітету ООН проти тортур, Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для  документування та подальшого розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні та притягнення винних до відповідальності.