“Дронове полювання”, кадровий голод і вигорання: дослідження показало, як працюють громадські організації на прифронтових територіях

Організації громадянського суспільства, які працюють на прифронтових територіях України, стикаються з постійними обстрілами, нестачею кадрів, фінансовими труднощами, емоційним виснаженням працівників та проблемами взаємодії з донорами й банками.

Про це йдеться в дослідженні “Працювати попри війну: реальність ОГС на прифронтових територіях”, яке презентував Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД), повідомляє ZMINA. 

Скриншот з події

Виконавча директорка УНЦПД Валерія Скворцова зазначила, що ідея дослідження виникла під час аналізу змін у громадському секторі після початку повномасштабного вторгнення.

За її словами, організації, які працюють поблизу лінії фронту, опинилися в особливих умовах, про які не досить говорять.

“Це справжнє дронове полювання, яке зараз відбувається на прифронтових територіях. Але попри це організації продовжують допомагати людям, евакуйовувати молодь та літніх людей, доставляти продукти, допомагати з розмінуванням і підтримувати військових. Для мене особисто ці люди – герої”, – сказала Скворцова.

Дослідження охопило Донецьку, Луганську, Запорізьку, Херсонську, Миколаївську та Дніпропетровську області. Його автори провели онлайн-опитування та серію фокус-груп із представниками громадських організацій різного масштабу – від локальних ініціатив до всеукраїнських мереж.

Як розповіла дослідниця УНЦПД Ярина Походай, найбільшою проблемою для ОГС залишається безпека.

За результатами опитування, постійні ракетні, артилерійські та дронові атаки безпосередньо впливають на можливість організацій працювати. Учасники дослідження повідомляли про тривалі перебої з електроенергією, зв’язком та інтернетом, втрату офісів і майна через окупацію або обстріли, а також про заміновані території та зруйновану інфраструктуру.

Окремо респонденти звертали увагу на цілеспрямовані атаки російських дронів на гуманітарний транспорт.

“Були учасники фокус-груп, які повідомляли про загибель водіїв гуманітарних автомобілів, тому що вони були мішенню російських дронів”, – зазначила Походай.

Через безпекову ситуацію організації стикаються з гострим кадровим дефіцитом. Люди виїжджають з небезпечних регіонів, а знайти нових працівників стає дедалі складніше. Особливо відчутною є нестача водіїв, логістів, бухгалтерів та кваліфікованих експертів.

Дослідники також зафіксували проблему релокації організацій. Після переїзду частина команд втрачає зв’язок із громадами, де працювала раніше, а деякі проєкти неможливо реалізовувати дистанційно через необхідність постійної присутності на місцях.

Ще одним серйозним викликом стало емоційне виснаження працівників.

За словами Походай, більшість організацій наголошувала на потребі психоемоційної підтримки команд, проведення ретритів та програм відновлення.

У дослідженні йдеться і про фінансові проблеми. Окрім традиційної залежності від грантових коштів, організації повідомляли про додаткові витрати, які не завжди враховуються донорами.

Зокрема, йдеться про потребу регулярного оновлення генераторів, зарядних станцій та іншого обладнання, що швидко виходить з ладу через інтенсивне використання у прифронтових регіонах.

ОГС також звертали увагу на недостатню гнучкість донорських програм. Через швидкі зміни ситуації на місцях погодження змін до бюджетів проєктів може тривати місяцями, тоді як потреби організацій змінюються значно швидше.

Серед проблем дослідники також назвали складнощі у взаємодії з місцевою владою та банківськими установами.

За словами Походай, частина організацій змушена змінювати місце реєстрації через труднощі з банківським обслуговуванням.

“Організація, яка 15 років працювала в Донецькій області, вже стає організацією з Черкаської області й змінює цю статистику”, – зазначила вона.

Представниця Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Тетяна Городенська наголосила, що проблеми безпеки стосуються не лише працівників громадських організацій, а й людей, яких вони евакуюють.

За її словами, найбільший транзитний центр для евакуйованих нині працює в Павлограді, однак там бракує належних укриттів.

Вона також навела результати моніторингу укриттів по всій Україні.

“97% укриттів не відповідають чинним вимогам. Лише близько 80 об’єктів з більш ніж тисячі перевірених не потребували рекомендацій”, – повідомила Городенська.

Представниця ГО “Спільно HUB” із Запоріжжя Тетяна Воскобойнікова звернула увагу на те, що прифронтові області мають різний досвід і потребують різних підходів.

Вона зазначила, що Запоріжжя часто сприймають як територію, де життя практично зупинилося, хоча місто продовжує працювати та реалізовувати проєкти розвитку.

Водночас організація зіткнулася з труднощами під час отримання міжнародного фінансування.

За її словами, деякі іноземні банки помилково сприймають Запорізьку область як окуповану територію та блокують перекази коштів.

Подібні проблеми підтвердили й інші представники громадського сектору.

Представниця благодійного фонду “Янголи спасіння” Світлана Данічева заявила, що громадські організації часто не мають достатньої правової підтримки та змушені самостійно розбиратися в складних питаннях податкового законодавства, гуманітарної допомоги та ліцензування.

Крім того, вона звернула увагу на проблему житла для евакуйованих.

За її словами, дедалі більше людей погоджуються на евакуацію лише за умови, що матимуть чітке розуміння, де житимуть після виїзду з небезпечних територій.

За результатами дослідження його автори рекомендують донорам більше інвестувати в безпеку команд, відновлення пошкодженої інфраструктури, психоемоційну підтримку працівників та запровадження гнучкіших механізмів фінансування і звітності.

Органам державної влади та місцевого самоврядування дослідники радять посилювати захисну інфраструктуру, покращувати умови для гуманітарної діяльності та розвивати співпрацю з громадським сектором.

Нагадаємо, раніше правозахисники ГО “Платформа прав людини” зафіксували масштабне зростання кібератак, фішингових схем і скоординованих дезінформаційних кампаній у цифровому просторі України.