Слідчий, який сфабрикував справу свавільно засудженого Панасенка, претендує на керівну посаду в ГПУ – донька
Донька довічно засудженого Володимира Панасенка, адвокатка Тетяна Панасенко закликає не призначати на керівну посаду в Генпрокуратурі Романа Шарка, який, за її словами, сфабрикував справу її батька і відправив за ґрати невинну людину.
Як повідомила Тетяна Панасенко виданню ZMINA, вона подала скаргу до Кадрової комісії при ГПУ, де говорить про неприпустимість залишення Романа Шарка в органах прокуратури.
У скарзі Панасенко наводить факти службової недбалості, зловживання службовими повноваженнями, несумлінного ставлення до своїх обов’язків та порушення Присяги працівника прокуратури з боку Шарка.
Вона вказує, що у 2008 році Шарко працював старшим слідчим у прокуратурі Львівської області та вів справу Панасенка.
У документі Тетяна Панасенко, зокрема, розповідає про те, що Шарко сфальсифікував протоколи допиту її батька, домагався свідчень обвинувачених та інших осіб, що брали участь у справі, зокрема свідків, за допомогою погроз та інших недозволених заходів, а також свідомо приховував ті обставини, які виправдовували Панасенка.
Через ці зловживання, за словами доньки довічно засудженого українця, реальні винуватці злочину, за який відбуває покарання її батько, уникли ув’язнення.
“Фальсифікація матеріалів справи, застосування тиску, погроз, штучне створення доказів, упереджене та необ’єктивне слідство, свідомо хибний шлях розслідування, незаконні методи ведення слідства, подвійні стандарти, порушення прав людини – усі ці методи слідчий Роман Шарко використовував під час розслідування кримінальної справи (Володимира Панасенка. – Ред.)”, – наголошує в скарзі, поданій до комісії, донька довічно засудженого чоловіка.
Тетяна Панасенко зазначає, що викладені в скарзі факти підтверджуються матеріалами справи, які вона готова надати на першу вимогу.
Окрім порушень у справі Панасенка, за словами доньки засудженого, відомо, що Шарко причетний до махінацій із чорними і кольоровими металами та “кришуванням” осіб, які незаконно розкопували та здавали на металобрухт обладнання, що використовувалось у вугільновидобувній галузі на території Львівської області.
Наразі чоловік хоче отримати у відомстві посаду начальника управління нагляду за додержанням законів Нацполіцією України департаменту процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів поліції. Задля цього йому залишилося пройти оцінювання кадрової комісії, яка має надати висновок щодо його доброчестності.
У своїй скарзі Панасенко просить комісію надати негативний висновок щодо Шарка, донести інформацію стосовно його зловживань до керівництва ГПУ та сприяти його звільненню з органів.
Нагадаємо, що ZMINA докладно розповідала історію Володимира Панасенка, якого у вересні 2008 року Апеляційний суд Львівської області засудив до довічного позбавлення волі. Покарання чоловікові призначили за сукупністю злочинів, серед яких були замах на вбивство, скоєне на замовлення, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя багатьох осіб, та організація вбивства неповнолітньої дівчини. Адвокати Панасенка та низка правозахисників вважають, що справу проти нього сфабриковано. Панасенка, як стверджують правозахисники, катували, а потім засудили до довічного позбавлення волі без правомірних доказів провини, базуючись тільки на свідченнях однієї людини.
Чоловік подавав скаргу до Конституційного Суду щодо положень Кримінального кодексу, які унеможливлюють дострокове звільнення, проте судді відмовляли йому.
Річ у тім, що в українському законодавстві наразі відсутній механізм дострокового звільнення довічно засуджених. Відбувши 20 років покарання, вони можуть звернутися до президента з проханням про помилування. У такому разі довічне ув’язнення можуть замінити на 25 років позбавлення волі. У парламенті вже понад два роки лежить законопроєкт №2033а, який запроваджує механізм перегляду справ невинно засуджених і забезпечує їхнє право на правосудний вирок. Правозахисники неодноразово закликали владу ухвалити законопроєкт у другому читанні та забезпечити невинно засуджених правом на справедливий суд.
У березні цього року ЄСПЛ визнав українське довічне позбавлення волі порушенням прав людини. Україна опинилася на першому місці серед 50 європейських країн за кількістю довічно ув’язнених людей, які не мають перспективи звільнення. У країні таких налічується 1541 особа.
