Догляд за дитиною в Україні переважно лягає на матерів: це підтверджують і чоловіки – дослідження

У перші роки життя дитини щоденний догляд здебільшого бере на себе мати: про це кажуть 77% жінок. 72% чоловіків також назвали партнерку головною доглядальницею. 

Такі дані містить перше в Україні комплексне дослідження системи відпустки з догляду за дитиною, яке презентувала громадська організація “Генерація матерів Лада” разом з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Фото: ТСН

Так, громадська організація “Генерація матерів Лада” провела перше в Україні комплексне дослідження системи відпустки з догляду за дитиною, щоб з’ясувати, чи дозволяє вона поєднувати батьківство з роботою, як між партнерами розподіляється догляд за дітьми та як війна вплинула на рішення українців народжувати дітей. Організація ставила за мету зрозуміти, як змінити систему так, щоб вона підтримувала сім’ї, гендерну рівність і економічну незалежність жінок, а не створювала додаткові бар’єри.

Дослідження показало, що в перші роки життя дитини основний догляд найчастіше виконує мати: про це повідомили 77% жінок, і це підтвердили 72% чоловіків. У містах і громадах з населенням до одного мільйона ця модель ще поширеніша: там 85% жінок доглядають за дитиною самі, а 79% чоловіків вважають, що саме партнерка виконувала основну частину догляду.

Водночас лише в 14% родин партнер не проживав разом через війну і мобілізацію. У більшості сімей обидва батьки перебували поруч, проте обов’язки однаково залишалися нерівно розподіленими.

Фінансова залежність під час відпустки також має виразний гендерний вимір. Для 67% жінок основним джерелом доходу в цей період ставала зарплата партнера. Чоловіки ж у схожій ситуації частіше спиралися на власні заощадження – так відповіли 47% опитаних.

Професійні ризики відпустки впливають і на репродуктивні рішення. Майже третина жінок – 29% – зазначили, що можливі наслідки для кар’єри зменшують їхнє бажання мати дітей. Кожна п’ята родина відкладає народження дитини через можливу мобілізацію чоловіка, а кожна четверта говорить, що мобілізація ускладнює рішення про батьківство загалом.

Опитування роботодавців показало, що 80% з них вважають тривалу перерву в роботі чинником, який впливає на професійний розвиток працівників. Таку позицію частіше висловлювали керівники-чоловіки, ніж жінки. Водночас роботодавці загалом готові підтримувати як короткі, так і довші відпустки незалежно від статі, але повну підтримку відпустки жінок вони демонструють майже вдвічі частіше, ніж чоловіків.

Повернення до роботи після доглядової відпустки багато батьків і матерів пов’язують зі страхом втрати навичок, ризиком дискримінації та невизначеністю щодо майбутнього на роботі. Дослідження показало, що гнучкий графік, поступова адаптація та підтримка колективу помітно зменшують тривожність і полегшують професійне відновлення.

Опитані експертки та експерти дійшли висновку, що чинна система відпустки з догляду за дитиною в Україні потребує оновлення. Міжнародний досвід свідчить: інвестиції в справедливі та ефективні моделі догляду підвищують народжуваність, зменшують гендерну нерівність і сприяють економічній активності жінок. Для України це особливо важливо з огляду на демографічні втрати та післявоєнне відновлення.

На основі дослідження “Генерація матерів Лада” запропонувала цільову модель відпустки з догляду за дитиною. Організація закликає до комплексних і поступових змін, які мають охоплювати фінансову підтримку сімей, розвиток доглядової інфраструктури, заохочення участі батьків-чоловіків і зміну корпоративної культури. Лише такий підхід, наголошують автори, дозволить створити систему, яка реально підтримує сім’ї, а не поглиблює нерівність.

Довідка. Дослідження поєднало аналіз наукових публікацій і міжнародних практик відпусток з догляду за дитиною, вивчення українського та європейського законодавства, а також кількісні і якісні методи. Автори провели онлайн-опитування батьків і тих, хто планує народження дитини, а також роботодавців і людей, відповідальних за кадрові рішення, і доповнили їх експертними інтерв’ю з представниками держави, бізнесу та громадського сектору. Окремо відбулися фокус-групові дискусії з матерями, батьками та людьми, які лише розглядають батьківство, щоб глибше проаналізувати законодавчі, економічні, гендерні й корпоративні аспекти системи та сформувати рекомендації з урахуванням міжнародного досвіду.

Нагадаємо, що ООН зафіксувала різке зростання материнської смертності в Україні під час повномасштабної війни. За даними Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA), з 2023 до 2024 року кількість смертей серед вагітних і породіль зросла на 37%.