Добровольцям “шиють” кримінальні справи
Кримінальних справ проти учасників добровольчих батальйонів – необґрунтовано велика кількість. Правозахисники вбачають у цьому тенденцію політичного переслідування.
Експерти Харківської правозахисної групи наразі збирають інформацію про такі справи, щоб зрозуміти, як саме слід їх кваліфікувати, передає кореспондент Центру інформації про права людини. Зокрема, мова йде про добровольця і журналіста Юрія Гукова, якому інкримінується скоєння злочину за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України “Розбій”.
Нагадаємо, 4 червня 2014 року, перебуваючи у складі добровольчого батальйону “Айдар”, Юрій Гуков разом із іншими добровольцями отримав усний наказ командира затримати особу, яку підозрювали у сепаратистських діях, та доставити зі смт Троїцьке до батальйону. “Айдарівці” зайшли до будинку підозрюваного, але, побачивши доньку та почувши крики дружини, не стали силою затримували чоловіка й пішли. Один з учасників групи взяв ноутбук та мобільний телефон, про що, за словами правозахисників, Гуков дізнався пізніше.
Підозрюваний викликав міліцію, і Гукова та його товаришів було затримано, а ноутбук та телефон повернуті власнику. Через 9 місяців потерпілий написав заяву про злочин. Гукова було заарештовано майже рік по тому, коли він прийшов до міліції із заявою про вбивство його дружини. Дружина Гукова трагічно загинула в зоні військового конфлікту.
За словами адвоката Вікторії Дейнеки, у діях Юрія складу злочину, а саме насильницьких дій по заволодінню чужим майном, не вбачається. Так, він був учасником події, але нікому не погрожував і не брав майно. Тобто саме корисливого умислу заволодіння майном у Гукова не було. І прокуратура, і суд ігнорують той факт, що означені дії сталися за обставин загрози територіальної цілісності держави, та кваліфікують дії Юрія Гукова, як звичайний розбій.
Окрім того, Гукову обрано найсуворіший запобіжний захід – тримання під вартою. Підставою для обрання такого заходу є підозра у скоєнні важкого злочину. Прокурор, який подає клопотання про обрання запобіжного заходу, має довести, що ця підозра є обґрунтованою. Суддя має переконатись, що застосування більш м’якого заходу
неможливе, з’ясувати, чи може підозрюваний перешкоджати слідству,
переховуватися або знищувати речові докази.
Мають також бути враховані інші обставини, такі, як репутація та наявність неповнолітніх дітей. До слова, Гуков має троє дітей – 12, 7 і 4 років.
Утім, засідання з обрання запобіжного заходу, яке відбулося у Печерському суді Києва, тривало лише три хвилини. За цей час суддя Оксана Царевич не з’ясувала жодних обставин.
“Обрання суворого запобіжного заходу є неспівмірним”, – коментує Вікторія Дейнека.
Підозра не є підставою для обрання суворого запобіжного заходу, коментує директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Прокуратура допустила порушення ч.3 п.5 Європейської конвенції з прав людини, переконаний правозахисник.
Найнебезпечнішою проблемою в цій ситуації, на думку експерта Харківської правозахисної групи Олександра Павліченко, є те, що добровольці, яким висунули кримінальні обвинувачення за ч. 3 ст. 187, діяли у смт Троїцьке, так званій зоні “сірого” права. Тут у 2014 році фактично не було повної юрисдикції держави, не працювали правоохоронці. Добровольці виконували свій обов’язок по захисту цілісності держави, до того ж вони мали усний наказ командира. Принаймні тут має застосована солідарна відповідальність, переконаний Павліченко. Наказ командира призвів до злочину, він має бути притягнутий разом із всіма учасниками цих подій, вважає експерт.
“Я особисто вбачаю тут ознаки політичного переслідування. Але ці висновки суто попередні. Треба вивчити ситуацію, щоб стверджувати це напевно”, – наголосив Євген Захаров.
