До матері Ноздровської, яка голодувала під ОП, ніхто так і не вийшов

Катерина Дуняк, мати загиблої активістки Ірини Ноздровської, повідомила про припинення голодування під Офісом президента в Києві 15 вересня через стан здоров’я.

Про це вона розповіла в коментарі виданню ZMINA.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=4814171588624887&id=100000962807850

За словами жінки, вона проводила цю акцію з вимогою зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, про що він їй пообіцяв під час пресмарафону 10 жовтня минулого року, але не виконав обіцянки.

Цього разу, як зазначила Катерина Дуняк, до неї з ОП теж ніхто не вийшов.

“Зараз на суді відкрилося багато нових обставин, які показують, що вбивав Россошанський, але там було багато ще. Адвокат Россошанського називає імена Аброськіна (колишній заступник голови Нацполіції. – Ред.), Нєбитова (начальник ГУ НП у Київській області. – Ред.)“, – каже Дуняк.

Видання ZMINA надіслало запит до Офісу президента щодо цієї ситуації та очікує на відповідь.

Наразі в Шевченківському районному суді Києва триває розгляд експертиз у справі про вбивство правозахисниці Ірини Ноздровської. Наступне засідання заплановано на 7 жовтня.

Нагадаємо, Ірина Ноздровська кілька років працювала над справою про загибель своєї сестри Світлани Сапатинської, яку 30 вересня 2015 року в селі Демидів на смерть збив племінник голови суду Вишгородського району Дмитро Россошанський. У травні 2017 року Россошанського засудили до семи років ув’язнення. Пізніше, у листопаді 2019 року, його звільнили від відбування покарання. Ухвала набрала законної сили 29 січня 2020 року, після оскарження прокурора.

Тіло самої Ірини 1 січня 2018 року знайшли у водоймі біля села Демидів Вишгородського району на Київщині. За попередніми даними експертизи, жінка загинула від множинних колото-різаних ран. За підозрою в її вбивстві вже 8 січня затримали 63-річного Юрія Россошанського, батька засудженого Дмитра Россошанського. У Нацполіції заявили, що Юрій Россошанський зізнався у вбивстві правозахисниці. Але його захист стверджує, що чоловіка змусили зізнатись у злочині, якого він не скоював, пообіцявши натомість допомогти його синові.