До Криму повернулася практика масових насильницьких зникнень – Тетяна Печончик
Неспровоковане повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну ще більше погіршило становище прав людини в тимчасово окупованому Криму.
Про це під час парламентського саміту Кримської платформи в Загребі (Хорватія) заявила голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Правозахисниця повідомила, що вперше за останні декілька років до Криму повернулася практика масових насильницьких зникнень.
Окупанти утримують низку громадян України в Криму incommunicadoі , без доступу до адвоката, без повідомлення рідних про затримання. Частину людей вони перемістили до Криму з тимчасово окупованої Херсонської області.
Серед зниклих у насильницький спосіб правозахисниця назвала Ярослава Жука, Ірину Горобцову, Сергія Цигіпу, Івана Козлова, Миколу Петровського, Руслана Абдурахманова, Марію Гарсія-Калатают, Аппаза Куртамета.
За її словами, скільки точно людей стали жертвами насильницьких зникнень і перебувають у місцях позбавлення волі в Криму, невідомо.
За період повномасштабного вторгнення Росії Кримськотатарський ресурсний центр зафіксував 279 насильницьких викрадень, 84 проти представників корінного кримськотатарського народу. Також росіяни провели 18 арештів, 15 із них – кримські татари.
Правозахисниця також відзначила посилення тиску на адвокатів та громадянських журналістів у Криму.
У травні цього року російські силовики затримали Едема Семедляєва, Назіма Шейхмамбетова, Айдера Азаматова та Еміне Авамілєву. Згодом їх оштрафували та заарештували. Лілю Гемеджи, Рустема Камілєва та Назіма Шейхматбетотва позбавили адвокатської ліцензії.
“Що далі, то складніше знаходити нових адвокатів, які можуть захищати громадян України в тимчасово окупованому Криму”, – прокоментувала Тетяна Печончик.
Крім того, Росія ув’язнила 14 професійних громадянських журналістів. Двох з них – Ірину Данилович та Вілена Темер’янова – росіяни затримали після 24 лютого 2022 року.
Наразі понад 150 громадян України є політв’язнями, три десятки з них Росія ув’язнила після повномасштабного вторгнення.
Наразі ми констатуємо очевидну річ. Тільки деокупація Криму може повернути на півострів право та права людини. Форум "Кримська платформа", який об’єднує зараз пів сотні країн, – найдієвіший інструмент для того, щоб звільнити наших політв’язнів та поновити права людини в Криму.
Тетяна Печончик
Нагадаємо, у Загребі 24 – 25 жовтня відбувається перша пленарна сесія парламентського саміту Кримської платформи.
Як зазначають організатори, мета заходу – “висвітлення важливих питань, що стосуються окупованого Кримського півострова, а саме: перспективи притягнення Росії та російських посадових осіб до відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в окупованому Криму, питання про майбутню реінтеграцію Криму після деокупації, хорватський досвід реінтеграції територій та можливість його застосування в українських реаліях у майбутньому”.
Участь в обговоренні цих тем візьмуть українські посадовці та експерти, представники хорватського громадянського суспільства і колишні урядовці з відповідним досвідом.
На саміт запрошені делегації з понад 50 країн та міжнародних інституцій. Загалом очікується участь близько 400 політиків з усього світу: представників парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європейського Парламенту, США, Хорватії, Великої Британії, Латвії, Естонії, Литви, Чехії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Швеції, Канади та Японії. Україна запросила також країни, які не є членами Кримської платформи, зокрема з Південної Америки, Африки та Азії.
