Дітям з окупованих територій відмовляються ставити місце реєстрації в паспорт

Співробітники міграційної служби не вносять у паспортні дані місце реєстрації проживання при видачі паспортів підліткам-переселенцям з тимчасово окупованих територій Луганської, Донецької областей та Криму, оскільки їх даних немає в реєстрі виборців.

Як повідомила Кримська правозахисна група, з такою проблемою найчастіше стикаються діти 14-16 років, які вперше отримують паспорти громадян України.

Так до КПГ звернулася кримчанка. Її чотирнадцятирічний син народився в Криму і в 2014 році після початку окупації Криму Росією виїхав разом з батьками до Києва, де сім’я проживає в орендованій квартирі. Батьки прописані в Криму. Підліток подав документи на отримання “внутрішнього” паспорта. Але міграційна служба відмовилася внести в його паспортні дані місце реєстрації.

“Відсутність у паспорті реєстрації місця проживання не лише дискримінує неповнолітніх громадян України, які виїхали або залишилися на тимчасово окупованій території, а й може стати перешкодою для реалізації ними своїх прав (право на освіту, безкоштовне медичне обслуговування, користування банківськими послугами тощо)”, – пояснює експерт КПГ, адвокат Юрій Гришин.

Державна міграційна служба України у відповіді на офіційний запит КПГ повідомляє, що довідки, видані незаконно створеними органами влади на тимчасово окупованій території, не визнаються в Україні. У такій ситуації, на думку ДМСУ, для внесення в паспорт громадянина України відомостей про місце проживання необхідна інформація з Державного реєстру виборців, яка може бути використана для фіксації таких відомостей в паспорті на підставі ч. 3 ст. 6 Закону “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території”.

“У разі відсутності такої інформації здійснити реєстрацію місця проживання на тимчасово окупованій території України відповідно до законодавства України не є можливим”, – ідеться у відповіді міграційної служби.

Однак у реєстрі виборців не може бути інформації про 14-16-річних українців, оскільки виборче право громадяни України можуть реалізувати лише з 18 років, зазначають у КПГ.

“Така позиція ДМСУ суперечить не лише чинному законодавству України, а й міжнародному праву, що регламентує режим військової окупації”, – запевняє Юрій Гришин.

За його словами, аналіз українського законодавства показує, що органи міграційної служби мають можливість здійснювати реєстрацію місця проживання громадян з окупованих територій, але відмовляються це робити.

Наприклад, територіальні органи міграційної служби України при оформленні паспорта громадянина України в подібних ситуаціях можуть здійснювати одночасну реєстрацію місця проживання при наявності відповідної заяви і на підставі даних про реєстрацію батьків, які містяться в паспорті і збігаються з інформацією, викладеною в довідках, виданих окупаційними властями Криму. При такій реєстрації місця проживання органи влади можуть враховувати вже сформовану в Україні практику встановлення судами факту народження або смерті на тимчасово окупованій території.

Кримська правозахисна група подала в суд на Державну міграційну службу України в інтересах кримчан, які вперше отримують паспорт громадянина України, але в їх паспортні дані не вноситься місце реєстрації постійного проживання.

Окружним адміністративним судом Києва за даним позовом відкрито провадження.