Депутати частково врахували рекомендації Венеційської комісії у законі про нацменшини
Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт про внесення змін до Закону “Про національні меншини (спільноти) України” щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, врахувавши низку рекомендацій від Венеційської комісії.
Про це повідомила народна депутатка Ірина Геращенко.
За відповідний законопроєкт №9610 проголосували 318 народних депутатів.
Серед врахованих рекомендацій від “венеційки”, зокрема такі:
- документ закріплює оновлене визначення “національні меншини (спільноти)”, що базується на основі інклюзивного підходу та відповідної Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року;
- уточнює критерії, на основі яких розроблятимуть методологію використання мов національних меншин у населених пунктах, де традиційно проживають їхні представники чи становлять там значну частину населення.
Внесені зміни також забезпечують можливість використання мов нацменшин у сфері реклами, під час здійснення публічних заходів, надання екстреної допомоги тощо і зобов’язують безоплатно надавати підручники школярам–представникам нацменшин.
Водночас у документі вказано, що права і свободи нацменшин можуть бути обмежені відповідно до закону в інтересах національної безпеки, для забезпечення територіальної цілісності та громадського порядку, запобігання заворушенням чи злочинам, охорони здоров’я населення, захисту прав і свобод інших осіб, якщо таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві.
Законом передбачається, що протягом шести місяців із дня набуття ним чинності уряд має розробити порядок утворення та функціонування спеціалізованих книгарень, утворених для реалізації прав нацменшин, та перелік мов нацменшин, яким загрожує зникнення.
Крім того, Кабінет Міністрів визначатиме перелік населених пунктів, у яких традиційно проживають особи, які належать до нацменшин, або в яких такі особи складають значну частину населення.
Метою законопроєкту №9610 у пояснювальній записці до нього вказане вдосконалення законодавчого регулювання прав і свобод нацменшин, як це закріплено в положеннях Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.
Нагадаємо, Закон “Про національні меншини (спільноти)” український парламент ухвалив в грудні 2022 року, він набув чинності в березні 2023-го. Цей документ є у пакеті вимог, які обумовлюють початок переговорів про інтеграцію України в ЄС. Законопроєкт підтримали 324 парламентарі.
Документ різко критикували експерти, зокрема політолог Володимир Кулик та доктор історичних наук Олександр Майборода, насамперед за термінологію, яка не відповідає ні європейським нормам, ні українському законодавству.
Раніше ZNINA повідомляла про те, що Венеційська комісія оприлюднила критичний висновок щодо євроінтеграційного закону України “Про національні меншини (спільноти)”. Тоді нардеп Володимир Вʼятрович сказав, що, на його думку, цей висновок є “відверто упередженим, а місцями просто неадекватним”.