Демонтаж структур Московського патріархату в Україні відбуватиметься цивілізовано – голова Держетнополітики
Структури Української православної церкви (Московського патріархату) в Україні будуть “демонтовані” з урахуванням демократичних норм та євроінтеграційних зобов’язань. Якщо УПЦ програє в українських судах, то зможе подати апеляцію в ЄСПЛ.
Про це розповів голова Державної служби з етнополітики і свободи совісті Віктор Єленський в інтервʼю hromadske.
Фото: ДЕССЗакон, який забороняє діяльність релігійних організацій, котрі мають ознаки зв’язку (афілійованість) із Російською православною церквою (Московським патріархатом), набув чинності 23 вересня 2024 року. 27 серпня 2025 року ДЕСС офіційно визнала Київську митрополію УПЦ афілійованою з РПЦ. На початку вересня 2025-го Віктор Єленський повідомив, що служба подала судовий позов проти Київської митрополії УПЦ. Наразі справи в судах не рухаються через активну протидію адвокатів Московського патріархату. Зокрема, подають зустрічні позови.
“Проблема полягає в тому, що йдеться про демонтаж структур Московського патріархату. Цей демонтаж відбувається в державі, яка має демократичну природу і зобов’язання, які вона бере на себе перед вступом до Європейського Союзу. І тому цей демонтаж буде відбуватися цивілізовано”, – пояснив Єленський.
Водночас, за його словами, в країні не можуть існувати структури організації, яка веде війну проти України. Українська православна церква не є юридичною особою, тож головний позов поданий не проти неї, а проти Київської митрополії, яка є центром УПЦ.
“Київська митрополія на будь-якому етапі судового процесу може виконати припис – і тоді до неї не буде застосовуватися цей закон. Йдеться зовсім не про відібрання якогось добра й багатств цієї церкви. Йдеться виключно про те, що вона не може бути частиною організації, яка веде війну проти України”, – звернув увагу голова Держетнополітики.
Припис ДЕСС передбачає чотири основні пункти:
- Київська митрополія має забезпечити рішення статутного органу УПЦ про вихід усіх її парафій, єпархій, навчальних закладів, монастирів, братств і сестринств зі складу російської православної церкви;
- предстоятель цієї церкви митрополит Київський має вийти з керівного органу РПЦ і повідомити про це вірним;
- Київська митрополія має забезпечити рішення щодо уневажнення (визнання недійсним) статуту Російської православної церкви, який підпорядковує її Московському патріархату;
- Київська митрополія повинна засудити анексію своїх восьми єпархій, які відібрані в неї РПЦ на сході України та в Криму.
На підконтрольній Україні території до УПЦ належать понад 9 тисяч парафій (громад). Приблизно стільки ж парафій – у складі ПЦУ.
Держава не вимагає від УПЦ стати частиною ПЦУ або якоїсь буддійської школи чи католицької церкви. Не вимагає змінити календар з юліанського на новоюліанський, як і перейти з церковнослов’янської мови під час богослужінь на українську, зауважив Єленський.
“Цей закон – пропорційний. Він не говорить: “Із завтрашнього дня всі парафії, монастирі, єпархіальні управління Української православної церкви закриваються”, хоча був такий законопроєкт у 2022 році. Він передбачає абсолютно демократичну процедуру, останнє слово в якій належить суду. І суду змагальному”, – наголосив він.
За словами голови ДЕСС, якщо будуть вичерпані всі законні судові інструменти в Україні й УПЦ МП програє, то вона може подати апеляцію до Європейського суду з прав людини. Якщо ЄСПЛ визначить, що це має стосунок до статті, яка забезпечує свободу совісті, то може ухвалити відповідне рішення.
“Коли цей закон був ухвалений, то найбільш проникливі й розважливі юристи говорили, що дуже багато (якщо не все) залежатиме від того, як буде реалізовуватися цей закон. І я думаю, що в його реалізації в нас немає таких кроків, які б накладали тягар на совість вірян”, – додав посадовець, підкресливши, що Європейська конвенція з прав людини захищає релігійну свободу і право людини вірити в те, що вона вважає гідним віри, і закон у жодний спосіб не перешкоджає людині сповідувати свою віру.
Нагадаємо, ZMINA писала, що понад половину українців (57%) підтримує ідею заборонити діяльність Української православної церкви через зв’язки з Росією. Дві третини опитаних (62%) підтримують закон, який забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором.
З 2022 року в підпорядкування до Православної церкви України (ПЦУ) перейшли 1378 релігійних громад Української православної церкви (Московського патріархату). Найбільше таких парафій – у Київській та Хмельницькій областях.
