ДБР: У розшуку перебувають 87 підозрюваних у справах Майдану
Наразі 87 осіб, яких підозрюють у скоєнні злочинів проти мирних протестувальників під час Євромайдану, перебувають у розшуку.
Про це повідомив заступник начальника управління ДБР у справах Майдану Артем Яблонський в Українському кризовому медіацентрі.
За словами Яблонського, за 13 місяців правоохоронці повідомили про 43 підозри в справах майдану, а до суду скерували 26 обвинувальних актів щодо 37 осіб.
“За рік ми досягли значних результатів, вони майже втричі перевищують результати за попередній рік (2019-й. – Ред.)”, – розповів він.
Нещодавно до суду передали справу щодо ще двох підозрюваних у вбивстві євромайданівця Юрія Вербицького. Розслідування проводили заочно, а тому обвинувальний акт скерували за спецпроцедурою вперше.
“Ми отримуємо дозволи суду на заочну варту та згодом на заочне розслідування. Якщо і далі робота триватиме в цьому напрямі, то найближчим часом ми передамо до суду матеріали щодо виконавців та організаторів, які ухиляються від слідства та перебувають у Росії. Цими вироками буде констатований юридичний факт справжніх подій на Майдані, щоб у суспільстві не поширювалися ті чи інші провокативні позиції щодо цього. Необхідно відновити справедливість та поставити крапку в справах, у яких підозрювані в розшуку”, – зазначив Яблонський.
Розповів заступник начальника управління ДБР у справах Майдану й про деталі в розслідуванні деяких справ, зокрема щодо вбивства євромайданівців Сергія Нігояна, Михайла Жизневського і Романа Сеника.
“Ми окреслили для себе коло осіб, які потенційно можуть бути причетними до цих убивств. Раніше це коло було невідоме, як невідома відстань учинення пострілів, тому відбувалися певні спекуляції в ЗМІ, що нібито “активісти вбили своїх же побратимів”. Ми цю інформацію слідчим шляхом виключили й звузили коло осіб, які можуть бути причетні до цього. А фактично хтось і причетний”, – сказав він.
У ДБР наголошують, що в слідчих немає сумнівів, що вищезгадані вбивства вчинили силовики, тому наразі у відомстві відпрацьовують інформацію про конкретні підрозділи правоохоронців, які отримували кулі, знайдені в тілах убитих:
“Ми встановили навіть точну кількість патронів, з яких могли вбити, конкретну зброю, з якої могли бути здійснені (постріли. – Ред.), і над цим працюємо. На жаль, відеоматеріал не дозволяє встановити цих убивць. Слідів на зброї і на кулях також немає, тому що кулі, які використовувалися, були для зупинення транспортних засобів і не залишають індивідуальних слідів від конкретної зброї. Тому прив’язати їх до конкретної особи дуже складно. Але в цьому в нас є певні напрацювання. Ми рухаємося до осіб, яких ми перевіряємо на причетність до цих злочинів”.
Яблонський зауважив, що найкраще розслідуваним серед усіх епізодів у справах Майдану є епізод щодо розстрілів 20 лютого 2014 року. Обвинувачення в цьому висунули п’ятьом колишнім беркутівцям.
“У нас 21 беркутівець перебуває в розшуку, у нас ще й командир роти, щодо якого ми отримали спеціальне розслідування, перебуває в розшуку. Але цей епізод наразі найкраще розслідуваний. Крім того, ми отримали вже дев’ять дозволів на спеціальне досудове розслідування стосовно високопосадовців, яким інкримінується й організація вбивств 20 лютого 2014 року. Тому в цій справі майже все зроблено”, – зазначив заступник начальника управління ДБР у справах Майдану.
Нагадав Яблонський і про затримання на початку минулого року снайпера спецпідрозділу “Омега”, який стріляв в активістів під час Революції гідності. Наразі досудове розслідування щодо нього завершено, а тому він ознайомлюється з матеріалами справи.
“Він перебуває під особистим зобов’язанням. Майже щодня з’являється до нас і знайомиться зі справою. Наразі все ще тривають балістичні експертизи, і від висновків цих експертиз будемо знати, чи зможемо далі рухатися”, – підсумував правоохоронець.
Нагадаємо, що очільниця Офісу генерального прокурора Ірина Венедіктова під час свого виступу у Верховній Раді пообіцяла закінчити слідство в основних справах Майдану вже цього року.
Відомо, що за сім років за звинуваченнями в злочинах, скоєних проти учасників Революції гідності, набув чинності лише 21 вирок. Затягування судами розгляду матеріалів у справах Майдану, згідно з позицією Офісу генерального прокурора, перетворилося на тенденцію.
На шосту річницю розстрілів на Євромайдані Моніторингова місія ООН назвала малопомітним прогрес у притягненні винних у справах Майдану до відповідальності. Сповільнення й без того неефективного розслідування справ Майдану помітила й правозахисна організація Amnesty International.