“Ця війна ще страшніша, ніж Друга світова”: окупація Гракового очима місцевих жителів
У Граковому майже із семисот жителів залишилося трішки більш ніж сорок. Живуть переважно по краях села. Ті, хто жив у центрі, давно виїхали. Скільки людей безслідно зникли із села, місцеві не знають. Під час окупації був хаос та тотальний страх. Хтось виїжджав та рятувався від окупантів, а хтось зник раптово і за загадкових обставин. Місцеві жителі поділилися історіями знущань та викрадень, вчинених військовими РФ.
Свідчення зібрали кореспонденти “
Фото: Віктор Ковальчук / МІПЛ“У нас були сусіди, в яких був генератор. У них наші люди заряджали телефони. Якось після обстрілу люди зайшли до них у хату, а їх нема. У хаті все перерито: мабуть, там щось шукали. Нікуди їхати вони не збиралися. У них було господарство, корови, вони б не кинули так раптово. Принаймні попросили б наглянути”, – розповідає місцевий житель Леонід (імʼя змінено з міркувань безпеки).
Але були й відкриті викрадення. Так, забрали чоловіка, син якого служить у Збройних силах України. Його тримали в Балаклії 19 днів, а потім відпустили. Побитий чоловік повернуся додому пішки.
Відомо також, що в одному з будинків жили військові з так званої “ЛНР”, які не приховували, що прийшли мститися. Казали: “Ми вісім років терпіли, тепер ви потерпіть”. У будинках після себе залишали сміття та написи з “подякою” або ж згадки про “дружбу та мир”.
Фото: Віктор Ковальчук / МІПЛ“У мене в будинку не було світла, хоча в селі ще було. І я накидав дроти, намагався полагодити. Стояв так, що мене було видно з-за паркану. Зробив роботу і вже йшов до хати, як чую: “Стояти”. Залітає росіянин у двір і кричить: “Або виходиш, або мінус один”, – розповів місцевих житель Іван.
Тоді чоловіка вивели за двір та почали психологічно знущатися. Йому казали, що він за дві секунди має добігти до воріт, інакше його вб’ють. Коли той починав бігти, над ним випускали автоматну чергу та повертали назад. Так повторювалося кілька разів.
Такі приниження були непоодинокими в Граковому. Абсолютно всіх людей у селі змушували вдягати білі пов’язки на руки. Місцеві кажуть: це нагадувало фільми про гетто часів Другої світової.
Іван. Фото: Віктор Ковальчук / МІПЛТакож усі опитані мешканці Гракового підтвердили випадки вбивства людей у селі. Відомо про щонайменше двох загиблих.
“Зовсім недавно була ексгумація трупів. Це тіла двох цивільних мешканців, але не з Гракового, а з інших сіл. Відомо, що ці тіла були без вух, тобто є ознаки насильницької смерті”, – розповів мешканець села Анатолій Васильєв.
Анатолій Васильєв. Фото: Віктор Ковальчук / МІПЛЩе одна місцева жінка, Клавдія Тесленко, пережила війну вдруге. Зараз їй 85 років.
“Тоді, під час Другої світової війни, я була дитиною. Там і голод був, і холод. Німці втікали й спалили нашу хату. А потім, у 46-му році, мою маму посадили в тюрму за качан кукурудзи. Та ця війна ще страшніша”, – каже жінка.
Клавдія Тесленко. Фото: Віктор Ковальчук / МІПЛНапередодні повідомлялося, що у звільненому селі Гракове на Чугуївщині поліція ексгумувала тіла двох чоловіків, убитих під час окупації. Житель села розповів, що окупанти змусили його закопати тіла цих людей. Коли ЗСУ звільнили село, чоловік розказав про це поліції. Вбиті – немісцеві, а на тілі в них є вогнепальні поранення та сліди катувань.
Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
- примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортація до Росії чи на окуповані нею території;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- взяття заручників;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи;
- розграбування суспільної та особистої власності тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.
Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.
