“Це схоже на расизм”: детектив НАБУ Магамедрасулов про звинувачення у “російському впливі”
Детектив Національного антикорупційного бюро Руслан Магамедрасулов пояснив, що звинувачення, пов’язані з розмовою про технічні коноплі, не мають стосунку до Росії чи Дагестану. З контексту розмови йшлося про Узбекистан, зокрема про проблеми з бавовною, а припущення про “російський вплив” ґрунтуються лише на його прізвищі та походженні батька. Магамедрасулов назвав це проявом расизму і наголосив, що такі висновки не мають жодних доказів.
Про це йдеться в його інтервʼю для видання “Українська правда”.
Руслан Магамедрасулова. Фото: “Українська правда”Детектив повідомив, що Служба безпеки України, ймовірно, проводила щодо нього негласні заходи близько шести місяців поза межами кримінального провадження – під прикриттям антитерористичних дій. Він вважає, що ці інструменти, призначені для боротьби з тероризмом і розвідкою Росії, використали проти співробітників НАБУ з порушенням закону.
Під прослуховування потрапили також його батьки, а контроль вели за квартирами, автомобілями, телефонами та контактами. Єдиною “знахідкою” стала одна розмова, яка не мала продовження. Щоб підкріпити підозри, силовики, за твердженням детектива, створили фальшиве листування в телеграмі від імені його батька. Він зазначив, що ці повідомлення виглядали неприродно: вони були написані українською мовою, містили ціни в гривнях і не відповідали стилю спілкування його батька.
Магамедрасулов також заявив про системний тиск на родину. За його словами, за сестрами вели візуальне спостереження, за родичами – аудіо- та відеоконтроль, а однакові автомобілі чергували біля будинків для психологічного тиску. Він розповів і про випадки побиття та незаконного утримання людей з метою вибити свідчення проти нього. За його оцінкою, такі дії відбувалися і в Києві, і в Дніпрі.
Коментуючи розслідування, пов’язані з Міністерством оборони, детектив зазначив, що вважає окремих фігурантів лише частиною ширших схем. Він додав, що слідство триває і наразі може спиратися лише на ті факти, які реально довести в суді.
Він також висловив занепокоєння затягуванням антикорупційних справ у судах і заявив про ризики нових атак на незалежність НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На його думку, захист інституцій можливий лише за умови постійної уваги суспільства, медіа та міжнародних партнерів.
У межах справи Магамедрасулова силовики провели понад сто обшуків, фактично перевіряючи всіх людей з його контактів. Після перебування в СІЗО та серйозних проблем зі здоров’ям він визнав потребу у відпочинку, однак заявив, що поки залишається працювати в НАБУ, щоб довести інші справи до кінця.
Нагадаємо, що 3 грудня Київський апеляційний суд уперше зміг провести повноцінний розгляд скарги на тримання детектива під вартою. Це була вже четверта спроба розглянути апеляцію: попередні засідання переносили, бо судді не встигли ознайомитися з матеріалами, а прокурори заявляли про намір подати заперечення. Цього разу вони відмовилися від цієї ідеї.
На засідання прийшли десятки людей – родичі, колеги з НАБУ, журналісти. Зала не вмістила всіх, тому частина слухачів стежила за процесом з коридору.
Під час засідання захист доводив, що підозра необґрунтована та сфабрикована. Єдиним доказом прокуратури була розмова, яку слідство трактує як контакт із громадянином РФ, хоча свідок підтвердив, що розмова відбулася з ним, а не з росіянином. Адвокати також указали на сфальсифіковане листування в телеграмі й сумнівні експертизи, які не можуть вважатися надійними.
Захист просив скасувати тримання під вартою з огляду на стан здоров’я Руслана: 2014 року він переніс інсульт, цього року мав дві операції на головному мозку. Під час затримання співробітники СБУ його побили, і досі він перебував без доступу до повноцінної медицини.
Прокурор Ганілов наполягав на обґрунтованості підозри, зазначивши, що більшість доказів зібрано, а ризики дещо зменшилися, і запропонував замінити тримання під вартою на нічний домашній арешт. Судді визнали, що така позиція не відповідає закону, і пішли до нарадчої кімнати.
Після повернення колегія суддів частково задовольнила апеляційні скарги захисту: ухвалу про тримання під вартою скасували та зобов’язали Руслана прибувати на першу вимогу до прокурора. У залі суду його одразу звільнили з-під варти.
