COVID-19 та окуповані території: правозахисники запропонували уряду план послаблення карантину
Правозахисні організації просять Кабінет Міністрів урахувати потенційні ризики для мешканців окупованих територій під час виходу з карантину та мінімізувати їх.
Правозахисники запропонували уряду детальні рекомендації, які стосуються спрощення перетину КПВВ з окупованими територіями, надання адміністративних і соціальних послуг мешканцям Криму і Донбасу, а також вступу до українських вишів дітей з окупованих територій.
Як відомо, запроваджені в березні 2020 року у зв’язку з поширенням COVID-19 обмеження, зокрема, передбачали припинення пропуску осіб через КПВВ на лінії розмежування й адміністративному кордоні з окупованим Кримом і ОРДЛО. Правозахисники зазначають, що ці обмеження спричинили значні негативні наслідки для людей, які проживають на тимчасово окупованих територіях або мають там постійну реєстрацію.
Так, до прикладу, до громадських організацій станом на 16 травня надійшло 3806 звернень із запитаннями про режим роботи пропускних пунктів, підстави перетину лінії зіткнення і щодо гуманітарних підстав перетину КПВВ на Сході України та в Криму. Зокрема, йшлося про такі питання:
– Об’єднання родин. Громадяни нарікали, що через закриття КПВВ вони не можуть потрапити до важкохворих членів родини, малолітніх дітей, у багатьох випадках – до хворих або дітей з інвалідністю, людей похилого віку, які потребують постійного піклування.
– Операції, проходження курсів хіміо- та радіотерапії, заміна суглобів та отримання препаратів для лікування хронічних хвороб, зокрема онкологічних, серцево-судинних, АРТ-терапії для підтримки ВІЛ-інфікованих.
– Отримання та оформлення пенсійних і всіх видів соціальних виплат.
– Отримання паспортів, свідоцтв про народження, проходження медичних комісій для груп інвалідності.
– Доступ до коштів.
Громадські організації вважають, що цей перелік причин збільшуватиметься з відновленням повноцінної роботи органів влади, підприємств і установ та зі стартом вступної кампанії.
Правозахисники наголошують: що довше громадяни не матимуть змоги перетинати КПВВ з окупованими територіями, то більші в них шанси опинитися в складних життєвих обставинах, без засобів для існування і догляду близьких людей.
Автори рекомендацій вважають, зокрема, не досить обґрунтованим одноосібне ухвалення рішення з боку командувача Об’єднаних сил стосовно питань, пов’язаних з пандемією COVID-19, оскільки обмеження мають бути такими, що відповідають загрозі та співвідносні з потенційною шкодою від їхнього запровадження.
“Якщо з активізацією бойових дій одноосібне оперативне обмеження свободи пересування командувачем Об’єднаних сил виправдане, то в питаннях тривалого обмеження прав людини, з поетапним зняттям таких обмежень логічно впроваджувати такі дії за допомогою рішення уряду. Це також передбачено абзацом 3 статті 12 Закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”, – йдеться в рекомендаціях.
Автори документа переконані, що необхідно зробити прозорим порядок перетину лінії розмежування й адмінкордону з Кримом за гуманітарних підстав та уточнити їхній перелік у нормативному документі, залишивши дискрецію для ухвалення рішень з боку представників ДПС для нерегламентованих випадків.
Окрім цього, оскільки окупаційні органи влади запроваджують зі свого боку обмеження для перетину КПВВ, то це питання варто винести на обговорення під час засідання Тристоронньої контактної групи, оскільки для проїзду людей перетин і відкриття КПВВ має відбутися з обох боків лінії зіткнення.
Правозахисники наголошують на тому, що всі ухвалені урядом рішення мають бути максимально широко прокомуніковані тим, хто проживає в окупації, зокрема й через канали громадських і міжнародних організацій.
Рекомендації стосуються відкриття КПВВ для перетину, реалізації права на соціальний захист громадян, доступу до адмінпослуг і отримання документів та доступу до освіти. Документ підготували Центр прав людини ZMINA, Офіс з розробки гуманітарної політики, “Донбас SOS”, “Крим SOS”, благодійний фонд “Право на захист”, “Восток SOS” та Кримська правозахисна група.
Нагадаємо, 1 червня координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані розкритикувала умови перетину лінії розмежування на Сході України. Лубрані наполягає, що запровадження зрозумілих та чітко визначених критеріїв важливе для тих, у кого є законні підстави для перетину лінії розмежування.
Раніше ZMINA повідомляла про результати соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології, відповідно до яких, 43 % українців вважають, що необхідно пропускати мешканців непідконтрольних українському уряду територій на підконтрольну для лікування коронавірусної хвороби. Ще 20% вважають, що робити це треба в деяких критичних випадках.
