Члени Шевченківського комітету заявили про складання повноважень

Члени Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка заявили про складання повноважень через незгоду щодо введення в прискореному порядку нових номінацій і критеріїв до положення відзнаки.

Про це йдеться у  відповідній заяві, оприлюдненій 16 березня.

Джерело: сайт Національної премії імені Тараса Шевченка

Члени Комітету наголосили на тому, що працюють в засадничих інституційних рамках, де “визначальними були і є прозорість та сталість правил, передбачених Положенням, і культурна цінність Національної премії імені Тараса Шевченка”.

“Цю позицію ми донесли до Офісу президента та МКіП. У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила Положення Національної премії імені Тараса Шевченка ad hoc, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени комітету не бачать можливості продовжувати роботу і складають свої повноваження”, — йдеться в документі.

Члени комітету зазначили, що така пропозиція застала їх зненацька. Вони погодилися з тим, що потрібно відзначати значущі твори, створені не тільки після 2014 року, але й після 24 лютого 2022 року, а також не проминати активну участь митців і діячів культури в наближенні Перемоги. Проте не згодні з тим, щоб вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до чинного Положення щодо Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року в прискореному порядку.

На думку членів Шевченківського комітету, такі зміни мають вигляд “непродуманих і деструктивних” в час, коли вже визначені переможці, а країна чекає указ і оголошення імен справедливо та за всіма процедурами обраних лауреатів Премії 2023 року. Вони вважають, що такий порядок речей підриває прозорість та виваженість процедур, пункти Положення та вагу Премії як стабільної та авторитетної інституції з чітким алгоритмом роботи. 

Члени комітету наголосили, що цьогорічні лауреати, визначені внаслідок голосування 15 лютого 2023 року, “були обрані в легітимний спосіб, без порушень букви та духу Премії, з дотриманням чинного Положення”. Їхні твори та професійні заслуги відповідають високим стандартам головної державної премії у сфері культури. На їхнє переконання, цей вибір має бути зафіксований відповідним президентським указом, який, згідно з Положенням, оприлюднюється в установленому порядку, як правило, до 9 березня року присудження премії.

“Окрім недовіри до самої Премії як інституції, відкладення указу також можна сприймати як недовіру до Комітету як експертної спільноти”, — вважають вони.

Водночас члени комітету нагадали, що вони обирали переможців лише серед уже номінованих на премію творів та авторів, і звернули увагу на часовий проміжок, зазначений у положенні: номінованими можуть бути твори, оприлюднені протягом останніх п’яти років, але не пізніше як за пів року до їхнього висунення на здобуття Національної премії.

Автори заяви зауважили, що з повним розумінням ставляться до ідеї запровадити особливу відзнаку для мистецьких творів, створених після 24 лютого 2022 року, щоб відзначити їхній внесок у Перемогу. Проте вони вважають, що нові номінації потребують ретельного продумування і планування, зокрема щодо критеріїв, процедур висунення та відбору. 

“Ми, як члени Шевченківського комітету, вважаємо, що цей процес має відбуватися так, щоб не зашкодити існуванню та репутації Національної премії України імені Тараса Шевченка. Можливо, ініціаторам такої відзнаки доречно думати про цілком нову премію, що відповідала б заявленій меті. Інший варіант — обговорити внесення відповідних змін і нових номінацій у Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка до початку висунення творів на премію 2024 року”, — зазначається в заяві.

Члени комітету зауважили, що строк повноважень нинішнього складу комітету становить три роки та закінчився з врученням премії 2022 року. Водночас з огляду на організаційні виклики воєнного стану раніше вони погодилися на пропозицію, оформлену в Указі Президента України №770/2022 про те, що комітет у чинному складі продовжить працювати під час воєнного стану та протягом двох місяців після його припинення чи скасування.

Проте через вищевказані причини заявили про складання своїх повноважень.

Заяву підписали: Дмитро Богомазов, Володимир Войтенко, Мая Гарбузюк, Тамара Гундорова, Ростислав Держипільський, Римма Зюбіна, Алла Мазур, Люба Морозова, Віктор Плоскіна, Юлія Сінькевич, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Євгеній Стасіневич.

Водночас заяву не підписав один з членів Комітету, музичний критик, журналіст, співзасновник Громадського руху UAniverse Ігор Панасов. У коментарі “Детектору медіа” він пояснив, що підтримує ідею впровадити нові номінації до Шевченківської премії, проте заяву про свій вихід зі складу комітету також написав.  

“Я вважав і вважаю, що ця ідея могла бути реалізована так, що ані формальні процедури, ані репутація премії не постраждали б. Але після того, як члени Комітету майже тотально не підтримали цю ініціативу, а голова Комітету заявив про складання повноважень, ситуація стала тупиковою”, — сказав Панасов.

На його переконання, працювати далі в таких обставинах не буде можливим, тому він ухвалив рішення залишити Комітет. 

Нагадаємо, що 13 березня голова Комітету Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров пішов у відставку на тлі скандалу з перенесенням оголошення лауреатів відзнаки, разом з ним з комітету вийшла художниця Влада Ралко.

Нагадаємо, що нинішнього року імена лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка вперше за багато років не оприлюднили до 9 березня – дня народження Кобзаря.

Згодом стало відомо, що тему вручення премії обговорювали на зустрічі президента з діячами культури та мистецтв, на якій був присутній голова комітету Юрій Макаров.

Як пише пресслужба Офісу президента, Макаров сказав, що за час повномасштабного наступу Росії в Україні з’явилося багато літературних творів та іншого культурного продукту про війну. Тож у комітеті запропонували передбачити додаткові номінації для творів, створених під час війни й на воєнну тему. Володимир Зеленський цю ідею підтримав.

Макаров також повідомив, що у двох номінаціях цього року переможця не визначили, тож, на його думку, було б правильним відкласти оголошення й нагородження цьогорічних лауреатів і доповнити цей список безпосередньо людьми, які беруть участь у цій війні. Вручення нагороди він запропонував перенести на 22 травня.

Ситуація викликала обурення в багатьох українців. Зокрема, ексголова Українського інституту національної пам’яті, депутат Володимир В’ятрович запитав у коментарях під дописом Макарова щодо додаткових номінацій, “чому цю ідею не було озвучено раніше, а лише після незрозумілої відсутності оголошення цьогорічних переможців”.

Журналістка, артоглядачка Лєна Чиченіна теж назвала “дивною” ситуацію з перенесенням дати оголошення лауреатів премії й терміновим запровадженням нової номінації.

Згодом Комітет премії все ж таки назвав переможців у номінаціях  “Література”, “Публіцистика, журналістика”, “Літературознавство і мистецтвознавство”, “Музичне мистецтво” та “Кіномистецтво”.