Через війну з РФ в Україні постраждали щонайменше 53 об’єкти культури — ЮНЕСКО
“Це останній список, але він не є вичерпним, оскільки наші експерти продовжують перевіряти низку звітів, поданих українською владою”, — йдеться у заяві.
У ЮНЕСКО кажуть, що використали супутникові знімки та свідчення свідків для перевірки інформації, наданої українською владою.
За даними Агентства ООН з культури, були пошкоджені зокрема понад десяток об’єктів на сході Харківщини. Від російських обстрілів сильно постраждали церкви, а також більш сучасні об’єкти культурної спадщини. Також внаслідок війни пошкоджені 5 об’єктів у Києві, а ще 5 на Чернігівщині.
Загалом в Україні ЮНЕСКО підтвердило пошкодження 29 релігійних об’єктів, 16 історичних будівель, чотирьох музеїв та чотирьох пам’яток.
Жоден із підтверджених об’єктів не входить до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Але історичний центр Чернігова перебуває у Попередньому списку. Це означає, що Україна хоче, щоб його розглядали як об’єкт всесвітньої спадщини.
Зазначимо, Міністерство культури України 1 квітня повідомляло, що зафіксувало уже понад 135 випадків скоєння російськими військами злочинів проти культурної спадщини України.
Раніше ZMINA повідомляла, що російські окупанти зруйнували в Маріуполі будівлю Художнього музею імені Архипа Куїнджі.
Музей розташовувався в будівлі 1902 року зведення. У неї влучила російська авіабомба.
Нагадаємо, що коаліція “Україна. П’ята ранку” збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Зокрема, це умисні вбивства населення, катування і нелюдське поводження, умисне заподіяння тяжких страждань чи серйозного каліцтва, зґвалтування, руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю, примус цивільних осіб чи військовополонених служити в збройних силах РФ, використання населення як “живих щитів”, депортація українців до Росії чи на окуповані нею території Донбасу і Криму, викрадення і незаконні арешти цивільних осіб, взяття заручників, вчинення нападу на військових, які припинили брати участь у воєнних діях, віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста, використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів), використання отруйних речовин, напади на релігійні й культурні установи, розграбування суспільної й особистої власності тощо.