Через війну в Україні Інтерпол відмовляється оголошувати в розшук російських воєнних злочинців – Нацполіція

Дата: 29 Січня 2025
A+ A- Підписатися

У 2022 році Національне центральне бюро Інтерполу в Україні звернулося до Генерального секретаріату Інтерполу (ГСІ) із запитом щодо проведення консультацій з розшуку воєнних злочинців. Однак після двох років розгляду ГСІ відмовився задовольнити прохання українців, мотивуючи це тим, що Україна є стороною збройного конфлікту і це може негативно позначитися на репутації організації.  

Про це під час пресконференції “Інтерпол та інші механізми переслідування воєнних злочинців” розповів начальник Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України Віталій Касап, передає ZMINA.

За його словами, на початку повномасштабного вторгнення українські інтерполівці отримали низку запитів від національних органів досудового розслідування щодо оголошення російських воєнних злочинців у міжнародний розшук. Під “воєнними злочинцями” малися на увазі особи, яких Україна обвинувачує в скоєнні серйозних злочинів, але місце перебування яких є невідомим. У разі позитивної відповіді Інтерпол мав би вносити цю інформацію до своєї бази даних та позначати її так званою червоною карткою.

У 2022 році українське бюро звернулося до Генерального секретаріату Інтерполу з проханням допомогти в розшуку та переслідуванні російських воєнних злочинців. Однак ГСІ відклав розгляд цього питання на невизначений термін, водночас запровадивши щодо РФ обмеження на будь-які запити щодо розшуку злочинців. Організація також ухвалила рішення перевіряти всі кейси, передані Росією, на відповідність своїм правилам та статуту.  

“Це також поширюється і на статтю 3, яка забороняє оброблення будь-яких даних у справах релігії, расової належності, воєнних ситуацій та політики. Наприклад, запит про розшук Януковича підпадає під статтю 3 статуту Інтерполу, тому ми свого часу отримали відмову”, – пояснює Касап.

Представник Нацполіції наголосив, що будь-яке національне бюро може, посилаючись на статтю 3, звернутися до ГСІ із запитом щодо проведення консультацій з розшуку воєнних злочинців. Саме з таким запитом українське бюро звернулося до Генерального секретаріату Інтерполу у 2022 році. ГСІ майже два роки розглядав це питання, проводячи внутрішні консультації з різними експертами. Зі свого боку українці постійно наголошували на неприпустимості тривалого розгляду їхнього запиту.

“Безумовно, тут треба пам’ятати, що Інтерпол – це дуже бюрократична структура зі своїми сталими правилами та уставом, якому понад сто років. Відповідно, у них є своє бачення щодо того, як опрацьовувати такі запити й на що варто звертати увагу”, – зазначає начальник Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції.  

Також Касап додає, що в травні 2024 року від ГСІ надійшла відповідь, що такі звернення можуть розглядатися без обмежень, але з певними застереженнями, про які йдеться в резолюції AG-2010-RES-10, що дозволяє оголошувати в розшук підозрюваних у скоєні геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Інтерпол пояснив своє рішення тим, що Україна є стороною збройного конфлікту, тому це може зашкодити інтересам організації та її країнам-членам.

“Ми отримали так звану відмову через те, що Україна перебуває в стані війни й для Інтерполу це може призвести до репутаційних ризиків. Отримавши її, ми розпочали кампанію, метою якої є переконати ГСІ переглянути свою позицію”, – ділиться Касап.  

У червні 2024 року під час конференції в Албанії представники українського бюро Інтерполу звернулися до тодішнього генсека організації Юргена Штока з проханням переглянути це рішення. Для того щоб фахово аргументувати свою позицію, українці залучили міжнародних експертів, а також представників Генпрокуратури та МЗС України. Генеральний секретаріат Інтерполу відмовився змінити свою позицію. Лише після обрання в листопаді 2024 року нового генерального секретаря – Вальдеса Уркіза – питання вдалося зрушити з мертвої точки.  

“Завдяки цьому ми отримали додатковий поштовх. І ми дуже сподіваємось, що ГСІ найближчим часом задовольнить наш запит на використання такого інструменту, як резолюція 2010”, – говорить він.

Наразі українські правоохоронці намагаються переконати представників Інтерполу зняти з порядку денного гальмівний фактор, тобто війну. На їхню думку, з правового погляду не має бути жодних обмежень на розшук воєнних злочинів для будь-якої країни – члена організації, навіть якщо вона є стороною збройного конфлікту. У разі позитивного рішення українські правоохоронці зможуть оголошувати в розшук не лише росіян, а й громадян інших країн, які скоюють воєнні злочини на території України.  

Водночас Касап підкреслює, що подати в розшук воєнних злочинців може як Україна, так і Росія. Інтерпол же після отримання такої заявки має надіслати запит до країни, громадянином якої є обвинувачуваний (у нашому випадку до РФ і навпаки). Україна ж, як і Росія, має дати згоду на екстрадицію цієї особи, однак, як зазначає представник Нацполіції, навряд чи хтось на це піде.  

“Якщо такий механізм усе ж запрацює, РФ також буде його використовувати. Ми, звісно, будемо відмовляти. У тому й полягає нейтральність та об’єктивність організації, коли її інструменти працюють для всіх”, – вважає він.

Нагадаємо, понад 10 років росіяни скоюють воєнні злочини на території України. З початком повномасштабного вторгнення їхня кількість зросла в геометричній прогресії. Українські суди періодично ухвалюють вироки російським воєнним злочинцям. Водночас усі запити на міжнародний розшук цих злочинців через Інтерпол наразі були відхилені. 

Інтерпол – міжнародна організація кримінальної поліції, яка розшукує та сприяє пошуку людей, обʼєктів, куди сьогодні входить 196 країн світу. Вона не є силовим органом. Утім, саме ця організація координує роботу правоохоронних органів окремих країн, коли йдеться про міжнародну боротьбу зі злочинністю.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter