Через війну в Україні Інтерпол відмовляється оголошувати в розшук російських воєнних злочинців – Нацполіція
У 2022 році Національне центральне бюро Інтерполу в Україні звернулося до Генерального секретаріату Інтерполу (ГСІ) із запитом щодо проведення консультацій з розшуку воєнних злочинців. Однак після двох років розгляду ГСІ відмовився задовольнити прохання українців, мотивуючи це тим, що Україна є стороною збройного конфлікту і це може негативно позначитися на репутації організації.
Про це під час пресконференції “Інтерпол та інші механізми переслідування воєнних злочинців” розповів начальник Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України Віталій Касап, передає ZMINA.
![](https://zmina.info/wp-content/uploads/2025/01/1738165137-413.jpg)
За його словами, на початку повномасштабного вторгнення українські інтерполівці отримали низку запитів від національних органів досудового розслідування щодо оголошення російських воєнних злочинців у міжнародний розшук. Під “воєнними злочинцями” малися на увазі особи, яких Україна обвинувачує в скоєнні серйозних злочинів, але місце перебування яких є невідомим. У разі позитивної відповіді Інтерпол мав би вносити цю інформацію до своєї бази даних та позначати її так званою червоною карткою.
У 2022 році українське бюро звернулося до Генерального секретаріату Інтерполу з проханням допомогти в розшуку та переслідуванні російських воєнних злочинців. Однак ГСІ відклав розгляд цього питання на невизначений термін, водночас запровадивши щодо РФ обмеження на будь-які запити щодо розшуку злочинців. Організація також ухвалила рішення перевіряти всі кейси, передані Росією, на відповідність своїм правилам та статуту.
“Це також поширюється і на статтю 3, яка забороняє оброблення будь-яких даних у справах релігії, расової належності, воєнних ситуацій та політики. Наприклад, запит про розшук Януковича підпадає під статтю 3 статуту Інтерполу, тому ми свого часу отримали відмову”, – пояснює Касап.
Представник Нацполіції наголосив, що будь-яке національне бюро може, посилаючись на статтю 3, звернутися до ГСІ із запитом щодо проведення консультацій з розшуку воєнних злочинців. Саме з таким запитом українське бюро звернулося до Генерального секретаріату Інтерполу у 2022 році. ГСІ майже два роки розглядав це питання, проводячи внутрішні консультації з різними експертами. Зі свого боку українці постійно наголошували на неприпустимості тривалого розгляду їхнього запиту.
“Безумовно, тут треба пам’ятати, що Інтерпол – це дуже бюрократична структура зі своїми сталими правилами та уставом, якому понад сто років. Відповідно, у них є своє бачення щодо того, як опрацьовувати такі запити й на що варто звертати увагу”, – зазначає начальник Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції.
Також Касап додає, що в травні 2024 року від ГСІ надійшла відповідь, що такі звернення можуть розглядатися без обмежень, але з певними застереженнями, про які йдеться в резолюції AG-2010-RES-10, що дозволяє оголошувати в розшук підозрюваних у скоєні геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Інтерпол пояснив своє рішення тим, що Україна є стороною збройного конфлікту, тому це може зашкодити інтересам організації та її країнам-членам.
“Ми отримали так звану відмову через те, що Україна перебуває в стані війни й для Інтерполу це може призвести до репутаційних ризиків. Отримавши її, ми розпочали кампанію, метою якої є переконати ГСІ переглянути свою позицію”, – ділиться Касап.
У червні 2024 року під час конференції в Албанії представники українського бюро Інтерполу звернулися до тодішнього генсека організації Юргена Штока з проханням переглянути це рішення. Для того щоб фахово аргументувати свою позицію, українці залучили міжнародних експертів, а також представників Генпрокуратури та МЗС України. Генеральний секретаріат Інтерполу відмовився змінити свою позицію. Лише після обрання в листопаді 2024 року нового генерального секретаря – Вальдеса Уркіза – питання вдалося зрушити з мертвої точки.
“Завдяки цьому ми отримали додатковий поштовх. І ми дуже сподіваємось, що ГСІ найближчим часом задовольнить наш запит на використання такого інструменту, як резолюція 2010”, – говорить він.
Наразі українські правоохоронці намагаються переконати представників Інтерполу зняти з порядку денного гальмівний фактор, тобто війну. На їхню думку, з правового погляду не має бути жодних обмежень на розшук воєнних злочинів для будь-якої країни – члена організації, навіть якщо вона є стороною збройного конфлікту. У разі позитивного рішення українські правоохоронці зможуть оголошувати в розшук не лише росіян, а й громадян інших країн, які скоюють воєнні злочини на території України.
Водночас Касап підкреслює, що подати в розшук воєнних злочинців може як Україна, так і Росія. Інтерпол же після отримання такої заявки має надіслати запит до країни, громадянином якої є обвинувачуваний (у нашому випадку до РФ і навпаки). Україна ж, як і Росія, має дати згоду на екстрадицію цієї особи, однак, як зазначає представник Нацполіції, навряд чи хтось на це піде.
“Якщо такий механізм усе ж запрацює, РФ також буде його використовувати. Ми, звісно, будемо відмовляти. У тому й полягає нейтральність та об’єктивність організації, коли її інструменти працюють для всіх”, – вважає він.
Нагадаємо, понад 10 років росіяни скоюють воєнні злочини на території України. З початком повномасштабного вторгнення їхня кількість зросла в геометричній прогресії. Українські суди періодично ухвалюють вироки російським воєнним злочинцям. Водночас усі запити на міжнародний розшук цих злочинців через Інтерпол наразі були відхилені.
Інтерпол – міжнародна організація кримінальної поліції, яка розшукує та сприяє пошуку людей, обʼєктів, куди сьогодні входить 196 країн світу. Вона не є силовим органом. Утім, саме ця організація координує роботу правоохоронних органів окремих країн, коли йдеться про міжнародну боротьбу зі злочинністю.