Через болі у спині кримський політв’язень Владлен Абдулкадиров не зміг вийти на роботу. За це окупанти його оштрафували
Лікарі приватної клініки в Єльці Липецької області виявили у політв’язня Владлена Абдулкадирова зсув у поперековому відділі, запалення та грижі.
Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність” з посиланням на дружину бранця Кремля Гульзар Абдулкадирову.
Владлен АбдулкадировЗа результатами обстеження спини лікарі поставили діагнози, зокрема люмбоішіалгія — захворювання, що супроводжується болями у нижній частині спини із поширенням на поверхню стегна, остеохондроз, спондилоартроз – ураження міжхребцевих суглобів.
За словами Гульзар, на консультації у невролога з результатами МРТ чоловіка медик написала, що Владлену протипоказано фізичні навантаження, протяги та тривале перебування в одному положенні. Вона призначила препарати та комплекс вітамінів.
Політв’язень ще до обстеження скаржився на біль у спині. Співробітники в’язниці вимагали, щоб він вийшов на роботу, утім, він відповів, що йому дуже боляче і він чекає на МРТ. За словами Владлена, якщо лікарі дійдуть висновку, що він здатний переносити тяжке навантаження, він вийде на роботу. Адміністрація в’язниці розцінила це як відмову від роботи та оштрафувала кримського татарина на одну тисячу рублів.
За словами Гульзар Абдулкадирової, вона вже відправила чоловікові необхідні ліки. Вона повідомила, що болі у спині загострилися після етапування із СІЗО до в’язниці.
Як розповідав сам Владлен, він довго не може перебувати в одному стані. У нього німіла права нога. Процедур в приватній клініці родина домагалася від тюремників зі складнощами. Окупанти також не дозволили потерпілому громадянину України зробити знімок правої руки, яка його також непокоїть.
Нагадаємо, ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір” Верховний суд РФ визнав терористичною 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
Правозахисники вважають, що рішення Верховного суду РФ ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств. В Україні діяльність партії не заборонено, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи.
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення Кримського півострова.
27 березня 2019 року у Криму пройшли масові обшуки. Слідчі дії проводилися в тимчасово окупованих Росією селищах Кам’янці, Строганівці та Білому, що розташовані у передмісті Сімферополя, там живуть переважно кримські татари. Співробітники незаконного “Управління ФСБ Республіки Крим” затримали тоді двадцять людей. Ще трьох затримали у Ростові-на-Дону за кілька днів, трьох оголосили у розшук. Пізніше у цій справі затримали ще двох кримських татар.
Більшість заарештованих – учасники правозахисного об’єднання “Кримська солідарність”. Шабана Умерова, Ремзі Бекірова, Різу Ізетова та Раїма Айвазова звинувачували за частиною 1 статті 205.5 КК РФ про організацію діяльності терористичної організації.
2022 року Владлена Абдулкадирова засудили до терміну 12 років у виправній колонії.
Як відомо, у жовтні 2023 року правозахисники оприлюднили прізвища 22 представників окупаційної влади, які відмовляють у лікуванні кримським політв’язням. Серед цих фігурантів чорного списку є ті, чия бездіяльність призвела до загибелі бранців Кремля Джеміля Гафарова та Костянтина Ширінга. Кримські правозахисники закликають країни вводити жорсткі санкції проти порушників прав людини на тимчасово окупованих територіях.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Раніше заступник голови МЗС України Андрій Мельник заявив, що Україна повинна негайно отримати в 10 разів більшу військову допомогу, ніж вона отримала від союзників дотепер.
4 березня 2024 року канцлер Німеччини Олаф Шольц знову відмовив Україні в переданні далекобійних ракет Taurus, необхідних для відновлення територіальної цілісності України відповідно до міжнародного права.
Шольц час від часу озвучує нові обґрунтування, чому Німеччина не має передавати Україні Taurus, зокрема для деокупації Криму. Серед цих причин він назвав, що ФРН нібито має зберегти контроль над розгортанням цього озброєння, а це можливо лише за присутності на українській території німецьких солдатів. Шольц також відкинув ідею присутності німецьких військ в Україні. Низка експертів звинувачує Шольца, що він озвучує причини непередання Taurus, які не мають під собою підґрунтя.
14 березня 2024 року німецький Бундестаг провалив голосування за резолюцію щодо постачання далекобійних крилатих ракет Taurus Україні. 190 – підтримали документ, а 495 депутатів Бундестагу проголосували проти.
