Будівництво водогону на Миколаївщині: ціну знизили на понад 2,5 мільярда гривень

Уряд провів нове оцінювання проєкту будівництва водогону в Миколаївській області та знизив ціну на понад 2,5 мільярда гривень, тож тепер зведення коштуватиме 6,2 мільярда гривень. 

Про це розповів міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

Фото: Олексій Кулеба

Понад два роки тому російські війська підірвали водопровід, що забезпечував питною водою Миколаїв.

Відтоді містяни вже збирали воду з джерел та річок, потім їм пустили солону воду з лиману, а нині тисячі людей отримують технічну воду з річки Інгулець. Для безперервного постачання технічної води уряд лише торік виділив загалом 384 мільйони гривень. 

Довгостроковим розв’язанням проблеми з водою в Миколаєві є будівництво водозабору з річки Південний Буг та магістрального водогону до міста.

За словами Кулеби, у новій версії проєкту врахували все необхідне для роботи об’єкта під час воєнного стану, наприклад захисні споруди та укриття для працівників.

Передбачили також можливість подавати додаткових 50 тисяч кубічних метрів води на добу для роботи фермерів.

Фото: Олексій Кулеба

Міністр говорить, що зміни в проєкті не лише суттєво зменшили вартість робіт, а й посилили технічне оснащення. 

Торік слідчі почали з’ясовувати, чи не зловживали посадовці на Миколаївщині з бюджетом на реконструкцію водогону, зокрема підозрювали, що вартість та обсяг робіт значно завищили. 

Водогін у Миколаїв побудовано на 70%, тож у серпні обіцяють пустити воду.

Заощаджені гроші пропонують спрямувати на інші проєкти, наприклад зведення водогонів на Дніпропетровщині й Одещині, а також модернізацію водозабору на Полтавщині. Потребу в нормальному водопостачанні там мають понад 100 тисяч людей. 

Нагадаємо, що торік завершили будівництво магістрального водогону, який допоможе долати наслідки російського теракту на Каховській ГЕС. 

Унаслідок підриву фактично зникло Каховське водосховище – одне із шести великих водосховищ у каскаді Дніпра. У водоймі, яку через велику довжину та ширину називали “морем”, містилося 18 кубічних кілометрів води, від яких залежали зрошення в регіоні, доступ до питної води цивільних і охолодження Запорізької АЕС.