Бойовики “ДНР” та “ЛНР” використовують дітей для психологічного тиску на полонених
На Донбасі, крім вербування неповнолітніх у збройні формування, існує й інша практика з залучення дітей до військового конфлікту. Це діти, яких батьки беруть з собою на блокпост чи військову базу, або діти, яких приводять дивитися на конвоювання полонених, щоб кинути камінець чи грудку землі в “карателів”.
Такі факти зафіксували правозахисники Коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі”.
За даними правозахисників, на територіях, підконтрольних “ДНР” та “ЛНР”, поширена практика, коли дітей, які пережили обстріли, та тих, у кого загинули родичі, приводять до ув’язнених і розказують, що ці військові вбили вашу маму чи тата. Це, з одного боку, ще більше травмує дитину та розпалює в ній почуття ненависті, а з іншого, – це сильне моральне випробування для полоненого.
Двоє захоплених у полон українських військових лежали з тяжкими пораненнями у лікарні в Луганську. До їхньої палати приводили цивільних дорослих та дітей, щоб ті подивилися на “вбивць”.
“В лікарні лежали діти, в яких були розірвані ноги, руки від осколків. Місцеві. Мам поубивало, страшне. (Товариша) на коляску саджали і возили по палатах спеціально: “Смотри, что вы понаделывали”. Дітей заводили до нас. Казали: “Ось ці уроди, які повбивали ваших батьків”. Діти чуть не кидались. Такі дітки – якби в них ножі, то порізали б”, – наводять правозахисники свідчення полоненого.
Нерідко під час конвоювання військовополонені бачили у натовпі, який зійшовся подивитися, малих дітей. Зі свідчень складається враження, що людей попередньо інформували про те, що привезуть українських військових, аби ті зібралися і висловлювали осуд. Ті брали з собою малюків, подивитися на “фашистів”.
“Привезли нас в Донецьк вранці 31 серпня 2014 року. Там діти кидали у нас каміння. Їх було достатньо багато. Був там молодий пацан, мав при собі “калаш”. На вік не більше 16 років. Він стояв з козаком в тюбетейці… Бачив тільки одного юнака зі зброєю, інші діти кидали в нас каміння разом з іншими цивільними”, – свідчить інший полонений.
Деякі діти, батьки яких є комбатантами у збройних формуваннях, зростають серед зброї і навіть стають свідками тортур.
Для багатьох дітей Донбасу зброя, обстріли, насилля, взяття в полон – більше не сцени з кінофільмів, а повсякденність. Про це, зокрема, свідчить гра дітлахів, яку підслухала на вулиці одного з міст Донеччини опитана правозахисниками Коаліції респондентка: “Випадок, який мене шокував, м’яко кажучи. Це був Новий рік. Коли малеча почала будувати блокпост. Я проходила повз, чула краєм вуха – кричать: “Блокпост … обстріл … комендантська година … лягай, ховайся!”. Я не застала моменту, коли було б зрозуміло, з ким вони воюють”.
Питання, чи розуміють діти, з ким вони воюють, напевно, лишається риторичним. Із ким би вони не воювали, війна – не дитяча справа.
Коаліція “Справедливість заради миру на Донбасі” займається документуванням випадків залучення неповнолітніх до незаконних збройних формувань. Правозахисники переконані, що злочинцями в таких випадках є саме ватажки, які залучали неповнолітніх до незаконних збройних формувань, і вони мають понести справедливе покарання. Що більше буде зібраних свідчень, то швидше цих осіб притягнуть до відповідальності.
