Більшість українців старшого віку не встановлюють паролі в інтернеті та на своїх електронних пристроях – дослідження

Український інститут медіа та комунікації провів дослідження потреб людей старшого віку (старші 60 років) у сфері медіаграмотності. Згідно з результатами опитування, більшість респондентів не приділяють уваги встановленню паролів в інтернеті та на своїх електронних пристроях, окрім як у банківських додатках та “Дії”.

Про це УІМК повідомив під час онлайн-конференції “Медіаграмотність для людей старшого віку”.

Фото: Getty Images

Як зазначають дослідники, опитані кажуть, що їм “немає чого приховувати”, якщо це не стосується безпосередньо їхньої фінансової безпеки.

“Однією з причин такого ставлення є поширене переконання, що паролі не є дієвими. По-перше, хакери, за бажання, можуть зламати будь-яку сторінку, і, по-друге, усе приватне та публічне листування відстежується як органами внутрішньої безпеки, так і закордонними шпигунами. Найкращим засобом дотримання безпеки в інтернеті, отже, є самоцензура”, – пояснюють в УІМК. 

При цьому більшість респондентів старшого віку впевнені у своїх навичках відбору та перевірки інформації. Дослідники відзначили певну гендерну та регіональну різницю в оцінці навичок: чоловіки вище оцінюють свої навички, ніж жінки.

Респонденти на Заході країни більш впевнені у своїх можливостях відрізнити правдиві новини від неправдивих, ніж на Півдні та Сході. Серед респондентів превалює скептичне ставлення до новин, та є поширеними такі практики як порівняння медіаджерел між собою, споживання новин з різних каналів та джерел інформації, та лімітування джерел лише до офіційних каналів.

Серед людей, що низько оцінюють свої навички відбору та перевірки інформації, поширена загальна недовіра до джерел інформації (“правди все одно ніхто не скаже”). Також поширені уявлення про споживання новин як практику, що повинна займати дуже багато часу, а також уявлення про себе, як про “просту людину” з обмеженими ресурсами, що не може отримати та правильно зрозуміти інформацію. Такі переконання поглиблюють відчуття безпорадності перед великим потоком інформації.

Водночас 44,6 % не бажають опанувати навички з медіаграмотності. Але серед тих, хто хоче покращити свої знання, найбільш популярними запитами виявилися: навчитися платити комунальні послуги онлайн, опанувати вміння користуватися додатком “Дія” та вміння користуватися смартфоном або комп’ютером.

Дослідження включало соціологічне опитування (проводив КМІС з 11 травня по 4 липня 2023 року; взяли участь 1186 респондентів віком від 60 років, які проживають у всіх регіонах України), фокус-групові обговорення (8 фокус-груп у 8 регіонах України), а також онлайн-опитування та інтерв’ю експертів, представників громадських організацій, які працюють з аудиторією старших 60 років у сфері медіаграмотності, а також представників донорських та урядових організацій.

Нагадаємо, що частка української аудиторії з вищим за середній рівнем медіаграмотності за 2020–2022 роки зросла з 55% до 81%.