Більшість українців підтримує мовний закон, але його часто порушують на практиці
Більшість людей у всіх регіонах України підтримує ключові положення закону про державну мову і виступає за його подальшу імплементацію, однак на практиці закон масово порушують.
Про це з посиланням на дані аналітичного огляду “Простір свободи” повідомляє “Тиждень”.
Дослідження, що базується на даних державної статистики, соціології та моніторингових досліджень, зафіксувало подальше зростання частки російської мови в телеефірі, а української на ТБ значно менше за передбачені законом 75%. Традиційно, як зазначають аналітики, російською видаються більшість газет і журналів, а на радіо, навпаки, панує українська.
За даними огляду, відчутно зросла частка української мови в освіті й сфері послуг, однак у найбільших містах України в публічній сфері домінує російська.
Нагадаємо, що у квітні минулого року парламент ухвалив закон про мову. Документ закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська і вона обов’язкова для органів державної влади й публічних сфер на всій території держави. Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані, зокрема, президент, голова Верховної Ради та його заступники, прем’єр-міністр та всі члени уряду.
Відомо, що з поточного року російськомовні школи повністю перейдуть на українську, а школи з мовами нацменшин, які належать до мов Євросоюзу, такий перехід зроблять з вересня 2023 року. Водночас у школах, де навчатимуть переважно українською мовою, все одно зберігатиметься можливість вивчати свій предмет – рідну мову рідною мовою. З наступного року кандидати в нардепи складатимуть іспит з української, згідно з положеннями закону.
За словами експертів, закон про мову можна назвати найкращим з подібних, ухвалених в Україні, але він має багато суттєвих недоліків з погляду дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини та норм Конституції України.
Зокрема, на суперечливі та дискримінаційні норми вказала у своїх висновках Венеційська комісія. Там вважають, що закон дискримінує російську мову, яка є найвживанішою мовою меншин та головною мовою спілкування для багатьох представників меншин, відмінних від російської. Також експерти вказали на брак ясності щодо того, як застосовуватимуться норми нового закону на практиці.
Раніше ZMINA докладно розповідала у власному аналізі про невідповідності стандартам прав людини в законі.