Більшість угорськомовних медіа на Закарпатті підконтрольні уряду Віктора Орбана – дослідження

Майже всі угорськомовні медіа на Закарпатті підконтрольні уряду Віктора Орбана та поширюють серед українців низку проросійських наративів, при цьому така пропаганда в Україні відрізняється від пропаганди в інших сусідніх угорськомовних районах, йдеться в дослідженні.

Такого висновку дійшли дослідники угорського незалежного аналітичного центру Political Capital, пише “Європейська правда”

Джерело: REUTERS / Marton Monus

Аналітики центру вперше дослідили, як працює машина медіавпливу на закордонних угорців, а також розкрили та пояснили структуру проорбанівських медіа на українському Закарпатті.

Зокрема, в дослідженні проаналізували власність та наративи угорськомовних медіа у чотирьох сусідніх з Угорщиною державах, де є значна угорськомовна меншина, – Румунії, Словаччині, Сербії та Україні.

Результати продемонстрували, що в усіх чотирьох країнах абсолютна більшість або всі без винятку угорськомовні видання підконтрольні структурам, дружнім до уряду Орбана.

Журналісти “Європейської правди” відзначили, що вплив Угорщини на угорськомовні медіа Закарпаття розпочався ще з часів розвалу СРСР. Але саме уряд Орбана після 2010 року почав системно виділяти кошти на це. Вже до початку 2020-х він отримав майже повний контроль над угорськомовними медіа в сусідніх країнах.

Незалежних медіа угорською мовою в українському Закарпатті майже немає. Зокрема, це обласна філія державного мовника “Суспільне”. Також епізодично публікують окремі матеріали угорською деякі видання, наприклад, незалежний портал Infopost з грантовим фінансуванням. Але ці медіа практично не мають впливу на громадську думку закарпатських угорців.

Єдине угорське медіа на Закарпатті, яке не є абсолютно підконтрольним уряду Угорщини, – найстаріше видання угорської громади Закарпаття газета Kárpáti Igaz Szó (“Карпатська правда”) та її сайт kiszo.net. Медіа афілійоване з партією “Демократична спілка угорців України” (UMDSZ).

Решта угорських медіа Закарпаття фінансуються урядом Угорщини або належать до дружніх до нього структур, стверджує дослідження.

Найвпливовішим угорським онлайн-медіа Закарпаття, за висновком дослідників, є новинний портал Karpatalja.ma і газета Kárpátalja. Ними управляє громадська організація Pro Cultura Subcarpathica, серед її засновників – Ільдіко Орос, керівниця Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці II, яка відкрито підтримує Орбана, та Ласло Брензович, президент Партії угорців України КМКС (KMKSZ). Проти останнього СБУ проводить розслідування за звинуваченням у сепаратизмі. Зараз він перебуває в Угорщині під особистим захистом Орбана.

КМКС контролює єдиний спеціальний телеканал для угорців Закарпаття – TV21. TV21 та Kárpátalja водночас є власниками новинного порталу Karpat.in.ua, заснованого 2020 року.

Крім того, сайт Karpatinfo.net, офіційним кінцевим бенефіціаром якого є місцевий підприємець Іштван Собослай, отримує фінансування від угорського уряду через структуру, створену для розширення медіаімперії Орбана на сусідні країни – фонд Gábor Bethlen Foundation (BGA).

Угорське урядове фінансування отримує також формально незалежне видання Pulzus Radio.

Ще один націлений на угорську громаду Закарпаття новинний портал KárpátHír контролюють колишні члени угорської праворадикальної партії “Йоббік”, які вийшли з неї через свої екстремістські погляди.

Також дослідження виокремило чотири найпоширеніші наративи угорської пропаганди на основі аналізу публікацій угорськомовних медіа в державах–сусідах Угорщини з 1 січня по 15 липня 2023 року.

Найпоширеніший з них стосувався російсько-української війни. Неправдиві новини на цю тему склали 40% вибірки. Ще 12% – це наратив проти західних антиросійських санкцій. Тобто антивоєнні маніпуляції, що збігаються з наративами РФ, домінують в угорськомовних медіа в усіх чотирьох країнах, де є значні угорські меншини.

Далі йдуть антиміграційний (29%) і “антигендерний” / анти-ЛГБТ (19%) наративи.

Основні меседжі, які доносять до закордонних угорців вказані медіа:

• Захід несе відповідальність за війну, порушуючи російську “сферу інтересів”;
• Захід озброює Україну та спричиняє серйозну економічну кризу, “відкидаючи мир” і запроваджуючи санкції проти РФ;
• на противагу цьому росіяни уособлюють нормальність, захищаючи так звані “традиційні цінності”, у той час, як Захід “прагне урізноманітнити сім’ї”;
• Захід переживає кризу ідентичності й веде “обмін населенням”, приймаючи мігрантів-чужинців.

В той час дослідники зазначили, що Україна є певним винятком у поширеності наративів: тут набагато менше публікацій, присвячених “антигендерному” наративу, і майже немає антиміграційних публікацій.

Провідний дезінформаційний наратив на українському Закарпатті – неправдиві новини про російсько-українську війну. Але тут, на відміну від регіонів сусідніх країн, практично відсутня пряма дезінформація щодо російської агресії.

Основною причиною цього, очевидно, є воєнний стан в Україні та інтенсивна боротьба з російською дезінформацією, переконані дослідники.

Пропагандистський дискурс про війну в закарпатських угорськомовних медіа формують передусім заяви угорських політиків, особливо міністра закордонних справ Петера Сійярто та Орбана.

Серед маніпулятивних наративів про війну, виявлених під час аналізу в Україні, – розмови про необхідність “негайного припинення вогню і встановлення миру”, про те, що “постачання зброї лише затягне і загострить конфлікт”. Ще один популярний наратив розповідає про те, що угорський уряд, “захищатиме угорців Закарпаття та угорські інтереси від київського уряду”.

Угорською урядовою медіамонополією керує керівник апарату Орбана Антал Роган. За його наказами підконтрольна уряду медіаімперія проводить перманентні масовані кампанії в угорських ЗМІ, а наративи, запущені урядом, без змін републікуються всюди.

Задля втримання при владі угорський прем’єр послідовно створює в суспільстві лінії поділу та ворожнечі, щоби представити себе як захисника більшості угорців, зокрема як захисника від міфічних закордонних (західних) “ворогів”, йдеться в дослідженні.

Як наслідок, в угорському інфопросторі домінує проросійська дезінформація, адже Росія так само бачить ворогом Захід та створює фейки про нього, а угорські медіа їх охоче підхоплюють, пояснили дослідники.

Це створило парадоксальну ситуацію: антизахідні та антиукраїнські наративи поширюються так, ніби РФ інвестує серйозні ресурси у вплив на угорську громадську думку, але це не так.

Пряма російська присутність в угорському інформаційному просторі вкрай низька і не потребує витрат з боку Кремля, оскільки угорські медіа, особливо проурядові, самі охоче цитують російську дезінформацію та джерела, стверджують дослідники.

Раніше ZMINA повідомляла про те, що представники словацьких та угорських громад України звернулися до європейських політиків із закликом підтримати перемовини про вступ України до ЄС.

Свої звернення автори адресували, зокрема, критикам євроінтеграції України, а саме прем’єр-міністру Словаччини Роберту Фіцо та його угорському колезі Віктору Орбану.