БЕБ розслідує можливе ухилення від сплати податків власниками найбільших анонімних телеграм-каналів

Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує можливе ухилення від сплати податків власниками великих анонімних телеграм-каналів. Правоохоронці перевіряють, як вони отримують гроші за рекламу, зокрема через мережі фізичних осіб-підприємців (ФОПів), банківські рахунки та криптогаманці. За даними парламентської тимчасової слідчої комісії (ТСК), лише на частину пов’язаних із цими каналами рахунків за кілька років надійшло понад 104 мільйони гривень.

Про це повідомив заступник директора БЕБ Павло Буздиган під час засідання парламентської ТСК, присвяченого діяльності анонімних телеграм-каналів.

Голова комісії, народний депутат Ярослав Железняк, представив результати аналізу платежів, інформацію про які надали рекламодавці. За його словами, із 2022 року до серпня 2026-го на рахунки ФОПів, повʼязаних із пʼятьма великими телеграм-каналами, перерахували щонайменше 104,9 мільйона гривень за рекламу.

Зокрема, за даними ТСК, через підприємців, пов’язаних із каналом “Реальна війна”, пройшло близько 37,3 мільйона гривень. Кошти надходили на рахунки дружини, матері та бухгалтерки ймовірного власника ресурсу. Ще близько 30,6 мільйона гривень комісія повʼязує з каналами Times of Ukraine та “Україна Online”, а 26,7 мільйона – з “Реальним Києвом”.

Железняк припускає, що власники каналів можуть розподіляти рекламні доходи між кількома підприємцями, щоб не перевищувати ліміти спрощеної системи оподаткування. За його спостереженнями, коли надходження одного ФОПа наближаються до дозволеної межі, платежі починають спрямовувати на інший рахунок.

Представники ТСК також звернулися до адміністраторів телеграм-каналів під виглядом рекламодавців. Їм повідомили, що розміщення одного допису в каналі “Реальна війна” коштує 89 тисяч гривень, у Times of Ukraine та “Україна Online” – 1800 доларів, а в Insider UA – 60 тисяч гривень. Для оплати пропонували рахунки ФОПів другої або третьої групи, а також криптовалюту.

Водночас заступник голови Державної податкової служби Олександр Шкуропат поділився, що відомство проаналізувало дані девʼятьох підприємців, яких пов’язують із цими каналами. За період від початку 2022 року до вересня 2026-го вони задекларували 369,3 мільйона гривень доходів і сплатили до бюджету майже 10 мільйонів гривень податків.

Щодо частини підприємців податкова підтвердила своєчасність декларування доходів і сплати податків. Однак провести повноцінні перевірки всіх девʼятьох осіб не вдалося, зокрема через безпекову ситуацію та брак необхідної інформації.

Зі свого боку БЕБ продовжує перевіряти фінансові операції, можливе приховування доходів і роль рекламних посередників. За словами Буздигана, детективи вже встановили коло причетних осіб та відстежили частину платежів. Водночас слідству ще потрібно довести можливі порушення й визначити, скільки коштів міг недоотримати бюджет.

Під час засідання учасники ТСК також порушили питання про можливий звʼязок фінансових операцій анонімних телеграм-каналів із кримінальним провадженням у межах операції “Карфаген”.

Зокрема, Ярослав Железняк запропонував БЕБ простежити рух коштів через криптогаманці, які фігурують у матеріалах цієї справи, та перевірити, чи не перетинаються вони з гаманцями, які використовують для розрахунків за рекламу в анонімних телеграм-каналах.

Народний депутат Олександр Бакумов зі свого боку поцікавився, чи перевіряє БЕБ можливий звʼязок між рекламними платежами та політичними публікаціями, зокрема матеріалами на підтримку або дискредитацію окремих посадовців і політиків.

Також депутат звернув увагу на те, що значна частина доходів телеграм-каналів може проходити поза банківською системою. Він запитав, чи здатні правоохоронці відстежити такі платежі та встановити кінцевих отримувачів грошей. Окремо Бакумов порушив питання про походження дорогих автомобілів, нерухомості та інших активів людей, які могли заробляти на непрозорих фінансових операціях.

У відповідь Буздиган пояснив, що БЕБ досліджує рух коштів, зокрема через криптовалютні гаманці, та встановлює осіб, причетних до можливих порушень. Водночас застосовувати до всіх таких випадків статтю про незаконне збагачення не можна, оскільки вона стосується визначеного законом кола посадовців. Натомість правоохоронці можуть перевіряти можливе ухилення від сплати податків, легалізацію доходів та інші правопорушення.

Нагадаємо, що в межах операції “Карфаген” НАБУ та САП розслідують можливе прикриття шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів високопосадовцями правоохоронних органів. За версією слідства, учасники ймовірного злочинного угруповання систематично передавали хабарі представникам СБУ, Національної поліції та Офісу генпрокурора. За ці гроші посадовці могли забезпечувати безперешкодну діяльність шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів.

Раніше керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов розповідав, що під час розслідування цієї справи правоохоронці зафіксували передавання генералу СБУ Сергію Дуці інформації про арештовані кошти на чотирьох криптогаманцях загальною сумою близько 2,7–3 мільйонів доларів. За версією слідства, посадовець міг сприяти зняттю арешту з цих активів через Офіс генпрокурора.

Абакумов також повідомив, що під час обшуку 4 листопада Дука погрожував детективам НАБУ зброєю та знищив два телефони й жорсткий диск. Зрештою після переговорів правоохоронцям вдалося провести слідчі дії та затримати посадовця.

Водночас наразі немає підтверджень того, що кошти з криптогаманців, які фігурують у справі “Карфаген”, повʼязані з рекламними доходами анонімних телеграм-каналів.

Крім того, під час засідання ТСК депутати порушили питання можливого бронювання власників анонімних телеграм-каналів за сприяння Служби безпеки України. Раніше Железняк заявляв, що деякі з них могли отримати таке бронювання. Однак у СБУ ці твердження заперечували.

Представники СБУ на засідання не прийшли. За словами Железняка, відомство надіслало листа, в якому поставило під сумнів зв’язок діяльності анонімних каналів із повноваженнями служби. Депутат розкритикував таку відповідь і повідомив про намір повторно запросити керівництво СБУ.

Нагадаємо, що в січні 2026 року БЕБ розпочало досудове розслідування щодо можливої незаконної комерційної діяльності телеграм-каналів із мільйонною аудиторією. У бюро наголосили, що власники таких ресурсів зобовʼязані декларувати доходи та сплачувати податки незалежно від платформи, на якій працюють.

Проблему непрозорості телеграм-каналів підтверджують і дослідження медійних організацій. Зокрема, за даними Інституту масової інформації, 85,5% із 200 найпопулярніших регіональних телеграм-каналів мають низький або критично низький рівень прозорості. Більшість не розкриває власників і відповідальних за публікації, а належним чином позначає рекламні матеріали лише незначна частина ресурсів.