Батько журналістки Вікторії Рощиної не вірить у смерть доньки в російській неволі

Володимир Рощин, батько полонянки Вікторії Рощиної, сумнівається в правдивості довідки міноборони РФ, де повідомлялося про загибель Вікторії в російській неволі. Наразі чоловік продовжує пошуки доньки.

Про це йдеться в репортажі “Нової газети”.

Вікторія Рощина. Фото із соцмереж

10 жовтня 2024 року Володимир отримав довідку від міністерства оборони РФ про те, що Вікторія померла 19 вересня 2024 року під час етапування з Таганрога до Москви. На його думку, цей документ не є підтвердженням факту її загибелі в російській неволі. У ньому відсутні будь-які подробиці того, що сталося з його донькою, та ймовірні причини смерті. Саме тому чоловік надіслав низку листів до міноборони, генпрокуратури та слідчого комітету РФ з проханням надати докази.

“Відповідей-підтверджень її смерті досі не було. Я цьому листу не вірю. Я вірю, що вона жива і все буде добре. Я не бачу її смерті, розумієте? Я чотири рази читав цей короткий маленький лист міноборони. Чотири рази, розумієте? Це брехня. Цей лист не є офіційним документом. Це так, папірець… Має бути щасливий кінець. Повинен… Бог з нами”, – говорить батько журналістам.

Він пригадує, що в грудні 2023 року Вікторію перевели до Таганрозького СІЗО № 2. Колишні ув’язнені та рідні полонених неодноразово скаржилися на жорстоке поводження з боку адміністрації цієї пенітенціарної установи.

Володимир має свідчення того, що, коли до ізолятора в Таганрозі приїжджали представники російської уповноваженої з прав людини, Вікторію вивели з камери й сховали в іншому місці, щоб завадити її спілкуванню з ними.

“Знали, що вона не буде мовчати. Її зранку вивели з камери, спустили кудись униз, і, коли представники Москалькової поїхали, Віку знову повернули”, – припускає він.

Батьки Рощиної рік нічого не знали про доньку, поки росіяни не дозволили Вікторії зателефонувати їм. За словами Володимира, тоді донька оголосила голодування, тому окупанти просили переконати її цього не робити через можливий обмін. Також у батьків є неперевірена інформація про те, що журналістку відвозили до лікарні.

“Дзвінок надійшов 30-го числа (2024 року) з номера, зареєстрованого в Ростовській області. Розмова тривала 4 хвилини 28 секунд. Спочатку дружина говорила, потім я. Голос у Віки був бадьорий. Вона сказала: “Матусю, татку, я вас дуже люблю”. Я: “Донечко, як давно я не чув твій голос! Ми тебе любимо”. Віка повідомила: “Готуйтеся мене зустрічати. Мене у вересні пообіцяли звільнити”, – розповідає батько.

Крім того, Володимир припускає, що росіяни могли незаконно утримувати Вікторію в Мелітопольському СІЗО. 

Нагадаємо, про смерть Вікторії Рощиної стало відомо 10 жовтня. Інформація про це надійшла її батьку Володимиру від російських офіційних осіб. Пізніше інформацію підтвердила українська сторона.

Журналістка була в списках на обмін. Її мали етапувати з Таганрога до Московського СІЗО “Лефортово”. Наразі її смерть підтверджено, але точні обставини невідомі.

Українські журналісти та медійники закликали міжнародну спільноту до рішучих та негайних дій у зв’язку з убивством української журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні.

Вікторія Рощина працювала на hromadske, пізніше публікувалася в “Українській правді” та “Радіо Свобода”. Також вона співпрацювала з Українським радіо, “UA: Перший” та “Цензор.нет”. У 2022-му отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду “За мужність у журналістиці”.

Про перше затримання журналістки стало відомо 16 березня 2022 року. Її утримували представники російської Федеральної служби безпеки. Тоді вона перебувала в окупованому Бердянську. 22 березня російські військові звільнили Рощину з полону, змусивши записати відео із запереченням претензій до спецслужб РФ. 

3 серпня 2023 року родичі та друзі знову втратили зв’язок з журналісткою. Вона зникла безвісти під час поїздки на тимчасово окуповані території. Перед цим вона виходила на звʼязок з батьками, коли була в Польщі. Вікторія планувала поїхати на ТОТ через Латвію та Росію. 

У серпні Рощина написала сестрі, що кілька днів проходила численні перевірки під час перетину російського кордону і що не почувається в безпеці. Де саме вона перебувала в цей момент, Вікторія рідним не повідомила. І на зв’язок більше не виходила.