Багатодітна поліціянтка з Харківщини Марія Яценко отримала відзнаку Міжнародної асоціації жінок-поліцейських

Дата: 13 Травня 2024
A+ A- Підписатися

Інспекторка слідчого відділу Куп’янського районного відділу поліції Марія Яценко отримала нагороду в номінації “Хоробрість” на щорічному конкурсі Міжнародної асоціації жінок-поліцейських (IAWP). 

Її історію розповіли в Нацполіції.

Повномасштабне російське вторгнення Яценко зустріла в рідному місті на Харківщині. Тоді разом зі своїми трьома дітьми вони оселилися в підвалі будинку, а невдовзі жінка перевезла їх до Дніпра.

“3 березня я вивезла всю свою родину до міста Дніпро. Це був єдиний напрямок, на якому не було заторів. Уже в дорозі вирішували питання, де вони будуть жити. На щастя, знайшлися знайомі, які сказали, що можна залишитись у них”, – розповідає вона про події тих днів. 

Із Дніпра до Харкова Марія везла ліки, харчі та корм для тварин, яких їй завантажили рідні. 

“Місто здавалося порожнім. Але приїздиш у якийсь будинок, кличеш п’ять-шість людей, а до тебе приходять ще 50. І ось їх ставало все більше, більше, більше”, – пригадує про життя в місті Марія. 

Найбільш бентежною подією поліціянтка називає евакуацію недоношеного немовляти, яке народилося за кілька днів до вторгнення росіян. Мати з дитиною без світла та води перебували в підвалі пологового будинку в Індустріальному районі: “Їй було п’ять тижнів, вона важила трохи більше півтора кілограма. Це така крихітка, яку взагалі не можна було навіть пристебнути до дитячого крісла. Я все боялася, що десь ми зараз влетимо в якусь яму, переживала, щоб встигнути до комендантської години. Я так ніколи взагалі не возила дітей”. 

Після деокупації Харківщини Яценко працювала в Ізюмі, зокрема допомагала ексгумувати тіла з масового поховання в лісі. Вона проводила огляд могил, вилучала тіла, оглядала їх. 

Останні вісім місяців поліціянтка працює в Куп’янському районному відділі поліції, де займається зниклими безвісти за особливих обставин, а також розшуком та притягненням до відповідальності колаборантів. 

Нагадаємо, раніше ZMINA розповідала історію Лариси Борщ – жінки, що стала однією з щонайменше шістьох сотень українок, які виявили бажання долучитися до формування нових штурмових бригад у межах проєкту “Гвардія наступу”. Борщ усе життя мріяла бути військовою, але втілити мрію в реальність змогла лише зараз. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter