Британська громадська організація HALO Trust розмістила у київському метро некоректну рекламу про деокуповані території

 

“Щось тут не так, в цій комунікації. […] Території не несуть загрози, то наша земля, то дім для багатьох. Загрозу несуть вибухонебезпечні предмети. Варто було б застосувати однозначні формулювання з чіткими правилами поводження з небезпечними предметами”, – написав він на своїй фейсбук-сторінці. 

 

На розміщення реклами почали реагувати також українські правозахисники. 

 

“Що це, як не шкідництво? На фото жінка з дітьми. Текст – про небезпеку деокупованих територій. Цей меседж може бути прочитаний як “не варто деокуповувати, бо небезпечно”. Ні слова про те, що мова про мінну небезпеку”, – вказує адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. 

 

“Я подивилася профіль організації – це протимінна безпека. І, напевно, про це повинна бути реклама. […] Коли донори вважають, що міжнародні організації краще реалізують проєкт, бо у них звіти гарніші й англійська краща, то виходить от так”, – написала на своїй фейсбук-сторінці правозахисниця, засновниця Кримського правозахисного центру “Дія” Олександра Дворецька.

 

ZMINA надіслала запит про коментарі до міжнародної неурядової організації. 

 

Напередодні ZMINA повідомляла про дослідження “Схід SOS”, яке виявило, що через безпідставні побоювання міжнародних організацій менш ніж 1% гуманітарної допомоги з-за кордону надходить напряму українським організаціям.

Нагадаємо, напередодні в Україні широко обговорювалося питання повернення громадян України на тимчасово окуповані території. Точну кількість таких громадян встановити неможливо. Головна координаторка громадської організації “Донбас SOS” Віолета Артемчук відкинула озвучені раніше цифри деяких політиків як такі, що не відповідають дійсності. На запит “Радіо Свобода” Мінсоцполітики повідомило, що на ТОТ повернулось близько однієї тисячі українців. 

В ефірі “Суспільного” директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова назвала одну з причин, чому громадяни можуть ухвалювати таке рішення, – це тріада проблем, з якими стикаються переселенці: питання житла, фінансового забезпечення та працевлаштування.

 

Правозахисниця також констатувала відсутність правової рамки перехідного правосуддя в Україні.

Напередодні громадські організації в тіньовому звіті для Єврокомісії вказали на проблеми в політиці щодо внутрішнього переміщення і просять владу їх усунути. Вони наголошують, що попри певні законодавчі зміни, політика держави щодо ВПО нестабільна – уряд періодично змінює рішення про скорочення або продовження фінансової допомоги, що створює напруженість у суспільстві.

Раніше правозахисники оприлюднили 11 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах широкомасштабної збройної агресії на 2024 рік. 

Коаліція громадських організацій, які опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройного конфлікту, закликала Кабінет Міністрів забезпечити виплату пенсій ВПО на загальних підставах і продовження соціальної підтримки найвразливіших груп.

У грудні 2024 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №12301, який вносить зміни до Закону “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (ВПО)” та інших законів України. Парламент планує вдосконалити підтримку 4,9 млн наразі зареєстрованих ВПО та врахувати виклики, що постали після початку повномасштабного вторгнення РФ.